ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
24 листопада 2015 року м. Київ К/800/49437/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Київського районного суду м. Полтави про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до голови Київського районного суду м. Полтави про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання передати скаргу для внесення до автоматизованої системи розподілу справ між суддями.
Судові рішення мотивовані тим, що 11.02.2014 р. позивач звернувся до Київського районного суду м. Полтави зі скаргою на бездіяльність Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області щодо розгляду заяви про виявлене кримінальне правопорушення за фактом шахрайства. У скарзі позивач зазначив, що суб'єктом оскарження не є слідчий або прокурор та просив не застосовувати при розгляді скарги вимоги статей 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України. З огляду на відсутність іншого порядку розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора, крім визначеного Кримінальним процесуальним кодексом України, голова районного суду правильно розглянув скаргу ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. Зазначає, що відповідач не мав права розглядати його скаргу згідно із Законом України "Про звернення громадян", а зобов'язаний був через автоматизовану систему документообігу суду передати її судді для вирішення в порядку, передбаченому одним із процесуальних законів.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Київського районного суду м. Полтави про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак
The court decision No. 53866459, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 24.11.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 816/1143/14. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: