Court ruling № 53830894, 27.11.2015, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Провадження 6/760/709/15

Справа № 760/12237/15-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е М У КР А Ї Н И

27 листопада 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Січкар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Т.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, стягувач: ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суд із поданням про встановлення тимчасового обмеження для громадянина ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань.

В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві знаходилося виконавче провадження № 45477023 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва від 14.10.2014 у справі № 2-4246/14 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів в розмірі 249 981,38 грн.

По даному виконавчому провадженню, 17.11.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, за якою боржнику встановлено 7-ми денний термін з моменту винесення постанови для самостійного виконання рішення суду.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу боржника (ОСОБА_2) 18.11.2014 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У встановлений для самостійного виконання строк, вимоги виконавчого документу боржником виконані не були.

Постановою начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 26.11.2014 виконавче провадження ВП № 45477023 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва від 14.10.2014 у справі № 2-4246/14 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 249 981,38 грн. передано для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та прийнято до виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень, про що винесено постанову від 27.11.2014 року.

Посилається, що в ході перевірки майнового стану боржника, встановлено, що майна належного ОСОБА_2 на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу за виконавчим документом не виявлено.

Крім того заявник зазначає, що на адресу боржника неодноразово направлялися виклики, щодо явки боржника на прийом до державного виконавця та надання пояснень про причини невиконання (ухилення від виконання) рішення суду, проте на виклик державного виконавця, зокрема від 29.05.2015 № 639/3, боржник до відділу не з'явився, про що складено акт державного виконавця від 19.06.2015.

Оскільки на сьогоднішній день боржником не здійснено жодних дій для погашення заборгованості, повністю або частково, дії боржника під час проведення виконавчих дій можливо розцінювати не інакше, як направлені на чинення перешкод державному виконавцю у здійсненні виконавчого провадження та намагання уникнути виконання вимог виконавчого документу, зважаючи на те, що згідно листа Державної прикордонної служби України від 18.03.2015 № 0.64- 3497/0/15-15 встановлено, що боржник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 05.09.2014 перетинає державний кордон, заявник просив подання задовольнити.

Заявник в судовому засідання подання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені, проте їх неявка не є перешкодою для розгляду даного подання.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

П.18 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані невиконані зобов'язання, а також якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

З матеріалів справи встановлено, що 18.11.2014 року відповідно до ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві Вахрушева Р.М., відкрито виконавче провадження № 45477023, яке в подальшому передано для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та прийнято до виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень, про що винесено постанову від 27.11.2014 року.

Разом з тим встановлено, що в добровільному порядку боржник рішення суду не виконав.

Встановлено, що державним виконавцем були вжиті заходи щодо виконання рішення суду боржником в межах та у спосіб передбачений ЗУ «Про виконавче провадження».

Оцінюючи матеріали виконавчого провадження, суд вважає встановленим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Згідно листа Державної прикордонної служби України від 18.03.2015 № 0.64- 3497/0/15-15 вбачається, що боржник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 05.09.2014 перетинає державний кордон.

Таким чином, суд вважає що заслуговують на увагу, доводи державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Т.О., що боржник може виїхати в іншу країну, і відповідно може ухилитися від виконання рішення суду, а це в свою чергу, призведе до порушення прав та інтересів стягувача та затягування виконання рішення суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6-8 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", п. 8 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України", статтями 11 Закону України "Про виконавче провадження", пунктами 22-25 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", ст. 293, 377-1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, іпн. код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 20.03.1997 року Радянським РУГУ МВС України в м. Києві до моменту повного виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва від 14.10.2014 у справі № 2-4246/14 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів в розмірі 249 981,38 грн.

Виконання заходів щодо обмеження права виїзду за межі України покласти на Адміністрацію державної прикордонної служби України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: