Decision № 53774591, 17.11.2015, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 320/13598/13-ц

Провадження № 22-ц/778/5594/15

Головуючий у 1-й інстанції: Кучеренко В.В.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Осоцького І.І.,

суддів: Кухаря С.В.,

Трофимової Д.А.,

при секретарі: Бурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулось до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3, зазначавши, що 04 липня 2008 року ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 0708/0708/45-018 на суму 47 200 доларів США.

04 липня 2008 року ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_3 уклали іпотечний договір № 0708/0708/45-018-2-1, за яким останній передав банку в іпотеку майно, а саме квартиру № 64, що складається з двох кімнат, загальною площею 54,2 кв.м., житлова площа - 30,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання за зазначеним кредитним договором не виконував, в результаті чого станом на 04 листопада 2013 року виникла заборгованість, яка складається з: 46 846, 24 доларів США, що за курсом складає 374 442, 00 грн. - тіло кредиту, 27 494, 12 доларів США, що за курсом складає 219 760, 50 грн. - проценти за кредитом.

28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк" та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено Договір факторингу.

28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено Договір факторингу.

Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ "ФК "Вектор Плюс") відступає Фактору (ТОВ "Кредитні ініціативи") свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 04 липня 2008 року за № 0708/0708/45-018, позичальником згідно якого є ОСОБА_3

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру № 64, що складається з 2 житлових кімнат, загальною площею 54,2 кв.м., житлова площа - 30,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0708/0708/45-018 від 04.07.2008 року, яка станом на 04 листопада 2013 року складає 827 142,26 грн., шляхом про ведення прилюдних торгів згідно ЗУ "Про виконавче провадження", встановивши ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. А також стягнути витрати на сплату судового збору у розмірі 3 441 гривня.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року скасовано та ухвалено нове про відмову задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року у цій справі скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає,

Відповідно до п. 4 ч.1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права, якщо не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Задовольняючи позов, суд обгрунтовно виходив із доведеності за матеріалами справи невиконання ОСОБА_3 кредитних зобов"язань за кредитним договором № 0708/0708/45-018, що надало новому кредитору право на звернення стягнення на іпотечне майно.

Проте судом не було застосовано норми ст. 39 Закону України „Про іпотеку" щодо встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні, а саме6 у розмірі- 254 673 грн., що обумовлено п. 5 іпотечного договору / а.с.10-12 / та слідує ізправової позиції Верховоного суду України, прийнятою з мотивів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права у справі 6-1935 цс 15 від 07.10.2015 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 липня 2008 року ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 0708/0708/45-018 на суму 47 200 доларів США.

04 липня 2008 року ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_3 уклали іпотечний договір № 0708/0708/45-018-2-1, за яким останній передав банку в іпотеку майно, а саме квартиру № 64, що складається з двох кімнат, загальною площею 54,2 кв.м., житлова площа - 30,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання за зазначеним кредитним договором не виконував, в результаті чого станом на 04 листопада 2013 року виникла заборгованість, яка складається з: 46 846, 24 доларів США, що за курсом складає 374 442, 00 грн. - тіло кредиту, 27 494, 12 доларів США, що за курсом складає 219 760, 50 грн. - проценти за кредитом.

28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк" та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено Договір факторингу №15, акти прийому-передачі реєстру заборгованостей боржників за цим договором факторингу, а також договір відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012 р. з додатками до нього / а.с. 25-29, 249-253 /.

28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено Договір факторингу та договір про передачу прав за іпотечним договором з додатками, в яких внесено кредитний договір № 0708/0708/45-018 та іпотечний договір №0708/0708/45-018-2-1 / а.с. 32-43 /.

З витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек слідує, що проведено реєстрацію змін від 13.12.2012р. із вилученням іпотекодержателя - ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" і доданням нового - ТОВ "Кредитні ініціативи"/ а.с.254-255/.

Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ "ФК "Вектор Плюс") відступає Фактору (ТОВ "Кредитні ініціативи") свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 04 липня 2008 року за № 0708/0708/45-018, позичальником згідно якого є ОСОБА_3.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької областві від 25.03.2015 року залишено без змін рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.12.2014 року про відмову у задоволенні позову ТОВ „Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором внаслідок пропущення позивачем строку позовоної давності, про яку було заявлено ОСОБА_3 при розгляді справи № 320/10472/14-ц у суді першої інстанції і це згідно до ч.3 ст.61 ЦПК України підтверджує як невиконання ОСОБА_3 кредитних зобов"язань за кредитним довогором № 0708/0708/45-018 так і набуття ТОВ „Кредитні ініціативи" права вимоги за іпотечним договором №0708/0708/45-018-2-1.

Отже, виходячи з того, що ОСОБА_3 передав Банку в іпотеку квартиру, кредитні зобов'язання ним не виконанні, то позивач, до якого перейшло право вимоги має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема: на підставі рішення суду.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

07 червня 2014 року набув чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", згідно з п. 1 якого не може бути примусово стягнуте нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

Поняття "мораторій" у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (п. 2 ч.1 ст. 263 ЦК України).

Таким чином, установлений Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Отже оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами ВДВС, які на стадії виконання судових рішень будуть здійснювати примусове виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та проводити конкретні виконавчі дії, заходи, спрямованих на примусове виконання такого рішення на період чинності цього Закону.

За таких обставин справи рішення суду підлягає зміні в частині встановлення початкової ціни предмету іпотеки, а в іншій частині воно є законним та обгрунтованим, а тому залишається без змін.

З доводами апелянта про можливість невиконання ним своїх кредитних зобов"язань внаслідок неповідомлення його письмово про передачу кредитних вимог новому кредитору погодиться неможливо, бо нормами цивільного законодавства такого не передбачено, а також у п..п.11.5, 11.9 кредитного договору боржник погодився з можливістю переведення своїх зобов"язань третій особі без його згоди та що належним повідомленням цього вважатимиться належним чином відправлене Банком повідомлення на адресу позичальника за реквізатами адреси, вказаної у цьому договорі/ а.с. 8, 86-107 /.

Доводи апелянта про застосування строку позовоної давності не можливо прийняти до уваги, бо за ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В матеріалах справи не мається заяви про застосування строку позовної давності ОСОБА_3 до постановлення судом першої інстанції рішення суду.

Неявка відповідача, належним чином повідомленого про час та місце апеляційного перегляду справи, на висновки суду в цій справі не впливає.

Керуючись ст., ст. 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року у цій справі змінити в частині встановлення ціни предмету іпотеки, вказавши в рішенні суду про встановлення початкової ціна предмету іпотеки у розмірі- 254 673 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: