Court ruling № 53768561, 25.11.2015, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22ц/796/14610/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Сальникова Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів - Вербової І.М., Поливач Л.Д.

при секретарі - Бугай О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про визнання протиправною та скасування постанови за апеляційною скаргою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, поданою його представником Самойленком МиколоюВікторовичем, до якої приєдналась Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на ухвалу судді Голосіївського районного суду м. Києва від 3 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02 вересня 2014 року № 26 «Про звільнення директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Зупинено виконання постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02 вересня 2014 року № 26 в частині звільнення директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про визнання протиправною та скасування постанови.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді, представник Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - Самойленко М.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою до якої приєдналась Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якій просять ухвал судді суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У доводах апеляційної скарги, зазначають, що суддею першої інстанції не враховано, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи.

У судовому засіданні представники Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - Зозуля Т.М. та Чудочкіна Т.Ю. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник позивача - ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просиві її відхилити.

Представник виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - Гірку С.М. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - Боровська Ю.В. підтримала доводи апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову суддя першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення виконання постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02 вересня 2014 року № 26 в частині звільнення директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, може утруднити виконання рішення суду.

З такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суддя першої інстанції при постановлені ухвали про забезпечення позову, не пересвідчившись чи існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду по справі у разі задоволення позову, у відсутність доказів про таке, застосувавши обраний позивачем захід забезпечення позову фактично вирішив спір по суті.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

За таких обставин ухвала судді першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153, 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, подану його представником Самойленком Миколою Вікторовичем, до якої приєдналась Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, задовольнити.

Ухвалу судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді