Court ruling № 53754103, 25.11.2015, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

Справа №639/2088/15-к

Провадження №1-кп/639/212/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Луценко С.М.,

прокурора Антоненка Д.С.,

потерпілої ОСОБА_1,

представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

цивільного позивача ОСОБА_4,

захисника адвоката ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

представника цивільного відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими та виключення з переліку досліджених доказів по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР за №12014220000000415 від 03.06.2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР за №12014220000000415 від 03.06.2014 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Під час судового засідання захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання, на підставі ст.ст.86, 87, 89 КПК України та ст.62 Конституції України, про визнання недопустимими та виключення з переліку досліджених доказів:

- висновок судової транспортно трасологічної експертизи №493/14 від 04.07.2014 року (т.1 а.с.75-87);

- висновок комплексної судової автотехнічної, криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео -, звукозапису та фототехнічної експертизи №6719/6720/6721 від 28.08.2014 року (т.1 а.с.93-104);

- висновок судової автотехнічної експертизи №519/14 від 11.11.2014 року (т.1 а.с.120-122);

- протоколи допиту свідка ОСОБА_8 під час досудового слідства (т.1 а.с.51-52), а також його показання надані ним під час судового слідства;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_9 під час досудового слідства (т.1 а.с.53-56), а також надані нею показання під час судового слідства;

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 та схему до нього від 11.06.2014 року (т.1 а.с.110-114);

- протокол слідчого експерименту та схему до протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 від 22.11.2014 року (т.1 а.с.140-143);

- диск з фрагментом відеозапису (т.1 а.с.108);

- протокол огляду предмету (компютерного лазерного диску СD-R Ridata сірого кольору, 52Х, 700 МВ, 80 mіn) від 06.06.2014 року (т.1 а.с.206).

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12014220000000415 стороною обвинувачення було порушено порядок отримання доказів, що відповідно, на думку захисника, є безумовною підставою для визнання доказів недопустимими. У клопотанні захисником також зазначено, що експертами при складенні експертних висновків було суттєво порушено вимоги ч.3 ст.101 КПК України, положення «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, оскільки експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Обвинувачений ОСОБА_6 та представник цивільного відповідача ТОВ «Укравтотранс Плюс» - ОСОБА_7 доводи заявленого клопотання підтримали та просили суд вказане клопотання задовольнити.

Прокурор, потерпіла ОСОБА_1, представники потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, цивільний позивач ОСОБА_4, проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність правових підстав для визнання вказаних доказів недопустимими на даній стадії судового розгляду.

Заслухавши думку учасників, вивчивши доводи заявленого клопотання та дослідивши наявні матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Вимогами статті 89 КПК України визначено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Відповідно до ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Таким чином, вивчивши зміст клопотання захисника ОСОБА_5 та зазначені у ньому обставини, суд не вбачає очевидної недопустимості вищезазначених доказів.

У звязку з викладеним, суд вважає необхідним вирішити питання щодо допустимості вищевказаних доказів відповідно до ч.1 ст.89 КПК України, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.89, 94, 350, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 від 24.11.2015 року про визнання доказів недопустимими та виключення з переліку досліджених доказів по кримінальному провадженню №12014220000000415 від 03.06.2014 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Курило