Decision № 53735616, 24.11.2015, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 листопада 2015 року Справа № 913/931/15

Провадження №16/913/931/15

За позовом Cелянського фермерського господарства Пролісок", с. Рудівка Луганської області

до Cелянського фермерського господарства Софія, м. Сватове, Луганської області

про стягнення 25 191 грн. 37 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання-помічник судді Павлова А.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, без повноважень;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Селянське фермерське господарство Пролісок (далі СФГ Пролісок) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 09.10.2015 № 328 до Селянського фермерського господарства Софія (далі СФГ Софія) про стягнення заборгованості в сумі 15000 грн. 00 коп. за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 28.03.2014, за несвоєчасне виконання зобов'язання по поверненню позики позивач просить стягнути інфляційні нарахування за період з травня 2014 по червень 2015 у сумі 9660 грн. 00 коп.; 3% річних у сумі 531 грн. 37 коп.

Позивач, посилаючись на статті 526, 530, 625 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору щодо своєчасного повернення суми позики.

Відповідач не забезпечив участь свого уповноваженого представника в судове засідання, хоча про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав. Неприбуття відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 28.03.2014, на підставі якого позикодавець (позивач) зобов'язується надати згідно з умовами даного договору позичальнику (відповідачу) поворотну фінансову допомогу - грошові кошти в національній валюті на певний строк до 30.04.14, а позичальник (відповідач) зобов'язується повернути грошові кошти в порядку, в строк та на умовах, встановлених даним договором.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором позики і відповідає вимогам правового інституту позики (ст.ст.1046-1050 ЦК України).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу грошову позику на суму 15000грн. шляхом здійснення грошового переказу через банківську установу, що підтверджено платіжним дорученням від 28.03.14 №804324 з відміткою Луганського обласного управління АТ «Ощадбанку» від 28.03.14 і банківською випискою з рахунку позивача від 28.03.14. Банківський рахунок №26000053713291 в ЛФ ПАО КБ «Приват банк», на який переказано грошові кошти в сумі 15000грн. вказаним платіжним дорученням, належить відвідачеві, про що вказано в договорі позики. Вказані документи надані до справи представником позивача.

Відповідач не повернув позику до 30.04.14, у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору, і просить стягнути з відповідача борг в сумі 15000грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобовязань по договору, позивач просить стягнути інфляційні нарахування в сумі 9660грн. за період з травня 2014 року по червень 2015 року, 3% річних в сумі 531,17грн. за період з 30.04.14 по 05.07.15.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 28.03.2014, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобовязань по поверненню позики. Строк повернення вказано в договорі в п.3.1 до 30.04.14.

Позивач надав відповідачу грошову позику на суму 15000грн. і відповідач отримав грошові кошти, що належним чином в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду позивач: до матеріалів справи надано платіжне доручення від 28.03.14 №804324 з відміткою Луганського обласного управління АТ «Ощадбанку» від 28.03.14 і банківська виписка з рахунку позивача від 28.03.14 в підтвердження надання поворотної фінансової допомоги.

Приписи ст.ст. 1046-1050 ЦК України ЦК України зобовязують відповідача виконати обовязок по поверненню грошової позики у відповідності до вимог закону та умов договору. Відповідач порушив право позивача на отримання грошових коштів в строк до 30.04.14, оскільки грошові кошти не повернуто. За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 15000грн.

Приписи ст..625 ЦК України зобовязують відповідача повернути борг по позиці з урахуванням інфляційних нарахувань і 3% річних за весь час прострочення виконання зобовязання з 05.05.14 (оскільки з 01.05.14 по 04.05.14 вихідні дні) по 05.07.15 (як вказує позивач в позовній заяві).

Таким чином, з відповідача слід стягнути інфляційні нарахування в сумі 8858,87грн. за період з червня 2014 року по липень 2015 року і 3% річних в сумі 526,44грн. за період з 05.05.14 по 05.07.15., у звязку з чим позов в цій частині слід задовольнити частково, оскільки позивач припустив помилки в розрахунку цих вимог позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,232,265-267 ГК України, ст.ст.625,629,655-692 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82,84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Cелянського фермерського господарства Софія, м. Сватове, Луганської області, квартал Незалежності, 1/36, ід. од 30906317 на користь Cелянського фермерського господарства Пролісок", с. Рудівка Луганської області,вул. Набережна водокачки, 9, ід. код 21781384 суму боргу у розмірі 15000грн., інфляційні нарахування в сумі 8858,87грн., 3% річних в сумі 526,44грн., витрати на судовий збір в сумі 1179,03грн. Видати наказ.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 24.11.15

Суддя Р. Шеліхіна