Court ruling № 53734600, 23.11.2015, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"23" листопада 2015 р.Справа № 922/6095/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши матеріали

позовної заяви Державного підприємства "Завод ім. Малишева", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126; код 14315629; до 1. Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція", 62458, Харківська області, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Залізнична, 11; код 00968664 , 2. Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство", 62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Жовтнева, 19; код 00993136 про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод ім. Малишева" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" (1-й відповідач) та до державного підприємства "Вовчанське лісове господарство", в якій просить:

- зобов'язати ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" в порядку поточного лісовпорядкування, внести зміни до зовнішніх меж землекористування в планово-картографічні матеріали земель лісогосподарського призначення, які надані в постійне користування ДП "Вовчанське лісове господарство", встановивши межі спірних земельних ділянок у відповідності з координатами меж, встановлених в Державних актах І-ХР № 001719 від 16 квітня 1999 р., площею 15,9 га та І-ХР № 001718 від 24 травня 1999 р. площею 1,89 га на право постійного користування землею ДП "Завод імені Малишева", що закріплені за базою відпочинку ім. Соіча;

- зобов'язати ДП "Вовчанське лісове господарство" погодити межі земельної ділянки у відповідності до зовнішніх меж землекористування згідно Державного акту І-ХР № 001719 від 16 квітня 1999 р., площею 15,9 га та Державного акту І-ХР № 001718 від 24 травня 1999 р. площею 1,89 га на право постійного користування землею ДП "Завод імені Малишева", що закріплені за базою відпочинку ім. Соіча.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав:

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Відповідно до підпунктів 1), 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Судом встановлено, що у позовній заяві державного підприємства "Завод ім. Малишева" заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Однак, у якості доказу сплати судового збору позивачем надано квитанцію № 9711810011від 18.11.2015р., яка свідчить про сплату судового збору у розмірі 1218,00 грн., тобто лише одну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачем не надано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, а саме: за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів державному підприємству "Завод ім. Малишева" - без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Дотримання вимог викладених в ст.ст. 54-58 ГПК України є обов`язком позивача, позов повинно бути подано в установленому законом порядку.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без дотримання приписів ст. 57 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 54 - 57, п. 4 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву з доданими до неї документами (всього на 53-х аркушах) державному підприємству "Завод ім. Малишева" без розгляду.

Суддя ОСОБА_1

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).