ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
УХВАЛА
"16" листопада 2015 р.Справа № 922/4438/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Дзюби О.А.
розглянувши справу
за заявою ТОВ "Краснокутський агроснаб", м. Харків до ТОВ "Краснокутський агроснаб", м. Харків про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
На адресу господарського суду після визнання боржника - ТОВ "Краснокутський агроснаб", м. Харків банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури надійшла заява ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (вх.№ 45726) з грошовими вимогами до боржника. В якій заявник просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів для цих цілей.
Розглянувши надану заяву та перевіривши її відповідність вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора в обовязковому порядку додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно із пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 р. N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України та 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 р. N 01-06/869/2012 Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
У статті 5 Закону України Про судовий збір (зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги) визначено перелік осіб, звільнених від сплати судового збору. До вказаного переліку не відноситься Державна податкова служба України та її територіальні органи.
За таких обставин, нормами чинного законодавства України не звільнено заявника від сплати судового збору у встановленому законом порядку, а отже посилання на ту обставину, що кошторисом ДПІ на 2015 рік, не передбачено витрат на оплату судового збору, як на підставу, яка позбавляє його можливості сплатити судовий збір є необґрунтованою та безпідставною.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області не надано належних доказів, на які він посилається, як на підставу звільнення від сплати судового збору, а саме кошторису на 2015 рік, як і не надано належних доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище та неможливість сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом України Про судовий збір. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку заявнику у відповідному клопотання відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобовязаний їх усунути.
Частиною 2. ст. 24 зазначеного Закону передбачено, що якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 23, ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в задоволенні заяви в частині звільнення від сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
2. Зобовязати ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області усунути недоліки заяви в триденний строк з дня отримання ухвали суду.
3. Дану ухвалу направити заявнику.
Суддя ОСОБА_1
The court decision No. 53734449, Commercial Court of Kharkiv Oblast was adopted on 16.11.2015. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 922/4438/15. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: