Court ruling № 5362620, 29.09.2009, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-30240/08 Головуючий у 1 інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2009 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Умнової О.В.,

Ізмайлової Т.Л.,

при секретарі: Шевчук К.В.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромекс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромекс» (далі - Позивач) звернулися до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0001082304/0 від 03.12.2007 року та № 0001092304/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2008 року позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001082304/0 від 03.12.2007 року, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу та просив суд скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2007 р. Державною податковою інспекцією Голосіївському районі м. Києва складено акт від 27.11.2008 року №666/1-23-04-19124182.

Відповідно до акта перевірки, Відповідачем встановлені порушення порядку ведення податкового обліку Позивачем, а саме пбз.4 ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98 (далі - Указ), п.п. 5.1.17 п.5.1 ст.5, п.п. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон № 168/97).

На основі вказаного акта перевірки Відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення № 0001082304/0 від 03.12.2007 року, яким Позивачу було нараховано 164526 грн. (з яких 54842, 00 грн. штрафні санкції) з податку на прибуток підприємств, та № 0001092304/0 від 03.12.2007 року, яким Позивачу було донараховано з податку на додану вартість 5380 грн.(з яких 1241, 00 грн штрафні санкції).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування.

28.03.2006 року ОСОБА_1 була надана ТОВ «Ромекс» поворотна фінансова допомога згідно договору про надання позики №05/06 від 27.03.2006 року у розмірі 1 828070.

У відповідності до п.п.1.22.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

У відповідності до ч.1, 2 та 3 ст.3 Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів перевірки, Відповідач вважає, що вказана вище сума поворотної фінансової допомоги є виручкою Позивача.

Так, згідно з абз.4 ст.1 Указу, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Застосовуючи для аналогії норми п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Враховуючи вищевикладені норми Законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримана Позивачем поворотна фінансова допомога не може розглядатись як виручка отримана Позивачем за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001092304/0 від 03.12.2007 року.

Так, 06.03.2007 року ТОВ «Ромекс» та ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат» було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно вказаного Договору про задоволення вимог іпотекодержателя Позивач набув право власності на нежиле приміщення магазину №22 та земельну ділянку площею 0.0334га, що знаходиться в АДРЕСА_1. Вартість цих об'єктів за вищезазначеним договором та згідно звіту про незалежну оцінку вартості майна від 28.02.2007р., визначену суб'єктом оціночної діяльності - Київським центром точної оцінки, становить 224 545,00грн., що разом з ПДВ становить 269454,00 грн., в т.ч. ПДВ -44909,00грн.

Як свідчать фактичні обставини, Головним бухгалтером ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат» було помилково завищено вартість магазину та земельної ділянки на суму у розмірі 20693,00грн., що разом з ПДВ становить 24831,60грн., в т.ч. ПДВ - 4 138,60грн., що стало наслідком отримання ТОВ «Ромекс» від ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат» за результатами цієї операції невірно виписаної ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат» податкової накладної №28 від 06.03.2007р. Дана помилка була виявлена ТОВ «Ромекс» та ВАТ «Коростенський м'ясокомбінат» 22.03.2007 року під час звірки взаєморозрахунків. Вищезазначену помилку підприємства врегулювали шляхом підписання Додаткової угоди про збільшення вартості обох об'єктів на суму 20693,00грн., що разом з ПДВ становить 24 811,6 грн., в т.ч. ПДВ 4 139 грн.

У результаті вищевказаних дій, Позивачем було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ у березні 2007 року суму податку на додану вартість у розмірі 4 139грн, сплачену за придбання земельної ділянки площею 0, 0334га, що розташована у АДРЕСА_1

У відповідності до п.п. 5.1.17 п. 5.1. ст.5 Закону № 168/97, звільняються від оподаткування операції з поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень підпункту 5.1.19 пункту 5.1 статті 5 цього Закону); орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів.

Враховуючи те, що дані операції звільняються від оподаткування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем було неправомірно включено вказані суми до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 122, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

судді:

.

Повний текст виготовлено: 05.10.2009 року