Court ruling № 53564035, 17.11.2015, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 листопада 2015 року Справа № 922/3069/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Данилова Т.Б., Рогач Л.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 року

у справі № 922/3069/15 Господарського суду Харківської області

за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5

про внесення змін до договору,

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. у справі №922/3069/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Скаржником до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третій особі - ОСОБА_5.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, частинами першою і другою ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається зі змісту поданої касаційної скарги, доводи скаржника зводяться до викладення ним обставин, за якими він не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, проте не містить посилань та обґрунтувань стосовно того, який саме закон що підлягає застосуванню не був застосований судом апеляційної інстанції при розгляді спору, або який закон, що не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, помилково був застосований судом, або яка норма закону неправильно витлумачена судом при прийнятті оскаржуваного процесуального документу.

Зміст касаційної скарги з посиланням на деякі норми права зводиться лише до доводів щодо не погодження заявником з висновками судів під час розгляду справи.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України", якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню.

Крім того, скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Разом з цим, наявне клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке судовою колегією касаційної інстанції не може бути розглянуте, в зв'язку з тим, що касаційна скарга повертається по п.3, 6 ст. 1113 ГПК України через невиконання вимог ст. 111ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111, п. 3, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. у справі №922/3069/15 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя(доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Т.Б. Данилова

Суддя Л.І. Рогач