Дата документу 17.11.2015
Справа № 501/3838/15-ц
2/501/1518/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2015 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Максимович Г.В.
при секретарі - СавулійВ.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Іллічівська перлина" (надалі ПП"Іллічівська перлина) про визнання наказу про звільнення протиправним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
До Іллічівського міського суду Одеської області звернувся позивач із зазначеними вимогами.
У судовому засіданні, 03 листопада 2015 року, представник позивача заявила клопотання, в якому мотивуючи тим, що у позивача є труднощі в отриманні доказів, просить суд витребувати від Іллічівського міського управління юстиції рішення власника Приватного підприємства "Іллічівська перлина" від 05 серпня 2013 року.
Ухвалою суду, яка була внесена до журналу судового засідання заява представника позивача була задоволена.
Від Іллічівського міського управління юстиції на витяг з журналу судового засідання ухвали, була надана відповідь, що Іллічівське МУЮ не вважає витяг з журналу судового засідання з ухвалою суду рішенням.
Відповідно до ч.1 ст.208 ЦПК України, - судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.
Ч.5 ст.209 ЦПК України передбачає, що ухвали постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала внесена в журнал судового засідання 03 листопада 2015 року є рішенням, яке підлягає виконанню.
Ч.1 ст. 137 ЦПК України передбачає, що у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
Ч.4 ст.137 ЦПК України передбачає, що особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Враховуючи, що у позивача виникли труднощі в отриманні доказів, з урахуванням того, що представник відповідача не заперечував проти задоволення заяви про витребування доказів, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 137, 210 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача - ОСОБА_2 задовольнити.
Витребувати від Іллічівського міського управління юстиції рішення власника Приватного підприємства "Іллічівська перлина" від 05 серпня 2013 року
Розяснити, що відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо.
Розяснити, що відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, - особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Розяснити, що відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України,- за неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Встановити строк надання доказів до 24 листопада 2015 року.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя:
The court decision No. 53560686, Chornomorsk City Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Illichivsk City Court of Odesa Oblast) was adopted on 17.11.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 501/3838/15-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: