Справа № 761/26624/15-ц
Провадження № 2/761/9411/2015
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2015 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О. розглянувши матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Експобанк» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнес Україна» про стягнення заборгованості, суд
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 13.10.2015 року позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір в сумі 6408,44 грн. та вказати повне найменування відповідача
Представником позивача подано заяву про усунення недоліків в якій зазначено, що позовну заяву до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнес Україна» про стягнення заборгованості зареєстровано в журналі вихідної кореспонденції за номером 1101/48044-1 та направлено 26.08.2015 року, а відтак від сплати судового збору ПАТ «КБ «Експобанк» звільнено на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» в редакції, що була чинна станом на день подачі позову.
Згідно положень ч. 6 ст. 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Так, на підтвердження направлення позовної заяви до суду 26.08.2015 року представником позивача надано копію журналу вихідної кореспонденції АТ «КБ «Експобанк».
Вказаний документ не може вважатись судом належним доказом підтвердження направлення позову саме цією датою, оскільки, не є таким, що фіксує передання листа на пошту чи передання іншими відповідними засобами зв'язку, а лише підтверджує намір позивача відправити відповідний позов. Копія журналу не містить відміток відділення поштового зв'язку, а відтак відсутні підстави вважати такий документ доказом направлення листа 26.08.2015 року.
За таких обставин, позивачем не надано до суду доказів здавання на пошту конверта, яким направлялась позовна заява, зокрема, опису вкладення, чеку про відправку, реєстру з відміткою пошти про прийняття конверту.
На конверті, у якому надійшов позов до суду, стоїть штамп поштового відправлення датою 10.09.2015 року, до суду позов надійшов 14.09.2015 року, про що також свідчить відповідний штамп.
За таких обставин, помилковими є твердження позивача про звільнення його від сплати судового збору, як пільгової категорії позивачів, оскільки, застосуванню підлягає ЗУ «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на день відправлення позову, а саме 10.09.2015 року.
Таким чином, недоліки, викладені в ухвалі суду від 13.10.2015 року, позивачем у вказаний строк не усунені.
Згідно ст. 121 ЦПК України, коли позивач згідно вказівок судді у встановлений строк не виконує перелічених в ухвалі вимог, заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя
у х в а л и в:
Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Експобанк» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнес Україна» про стягнення заборгованості, вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 5 днів з отримання її копії.
Суддя:
The court decision No. 53549165, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 10.11.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 761/26624/15-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: