Court ruling № 53497004, 12.11.2015, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 520/12314/13-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Вербицької Н.В.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Одеської міської ради, за участю третіх осіб постійної комісії Управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради і органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Люстдорф» про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Одеської міської ради, за участю третіх осіб постійної комісії Управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради і органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Люстдорф» про скасування рішення Одеської міської ради від 16 квітня 2013 року № 3358-VI.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обґрунтували незаконністю спірного рішення.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2015 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеської міської ради від 16 квітня 2013 року № 3358-VI було надано згоду на створення органу самоорганізації населення - комітету мікрорайону «Люстдорф» у м. Одесі /а.с. 7/.

Нерухомість позивачів входить до території діяльності вищенаведеного органу самоорганізації населення.

Позивачі вважають, що спірним рішенням порушено їх право на участь у зборах щодо створення вищенаведеного органу самоорганізації населення та використання права не входження місця розташування їхньої нерухомості до території діяльності вищенаведеного органу самоорганізації населення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11.07.2001 року № 2625-III, цей Закон визначає правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення.

З норм діючого законодавства, у тому числі вищенаведеного Закону, не вбачається, що право на участь у зборах щодо створення органу самоорганізації населення (який вже існує більш ніж два роки), при відсутності заперечень щодо його створення, може бути поновлено шляхом скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на створення такого органу. Більш того, при відсутності заперечень щодо необхідності існування такого органу самоорганізації населення, при наявності лише процедурних порушень, право на участь у зборах щодо його створення поновленню не підлягає.

Частинами 1, 2 ст. 8 вищенаведеного Закону передбачено, що з ініціативою про створення органу самоорганізації населення до сільської, селищної, міської, районної у місті ради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу. Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників.

Таким чином, органи самоорганізації населення, у певних межах (територія), створюються більшістю голосів мешканців відповідної території. Проста незгода окремих жителів будь-якого значення для вирішення вищенаведеного питання не має.

Частинами 1, 4 ст. 9 того ж Закону передбачено, що дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті радою. Сільська, селищна, міська, районна у місті рада може відмовити у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення, якщо ініціювання створення органу самоорганізації населення було здійснено з порушенням вимог, встановлених законом.

Таким чином, відмова у наданні дозволу на створення органів самоорганізації населення, при наявності порушень Закону, є правом, а не обов'язком органу місцевого самоврядування. Тобто, наявність зазначених порушень автоматично не створює протиправність рішень органів місцевого самоврядування про створення таких органів (самоорганізації населення).

Частинами 1, 2, 3, 6 ст. 13 того ж Закону передбачено, що легалізація органу самоорганізації населення є обов'язковою і здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи. Реєстрація органу самоорганізації населення здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради. Для реєстрації органу самоорганізації населення уповноважені зборами жителів за місцем проживання їх представники подають до реєструючого органу заяву. До заяви про реєстрацію органу самоорганізації населення додається копія рішення відповідної ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації.

Таким чином, спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію фактичним виконанням.

Згідно даних єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців орган самоорганізації населення - комітет мікрорайону «Люстдорф» у м. Одесі є юридичною особою (код 38848834).

Отже, спірне рішення вичерпало свою дію у зв'язку з тим, що на його підставі було прийнято рішення про реєстрацію (легалізація) зазначеного органу самоорганізації населення органом місцевого самоврядування, а потім зареєстровано як юридичну особу. Тобто, його скасування не може поновити будь-яких прав позивачів.

Питання існування зазначеного органу самоорганізації населення, як юридичної особи, вирішується в порядку Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а питання територіального розповсюдження діяльності зазначеного органу самоорганізації населення шляхом оскарження його Положення (ст. 12 Закону України «Про органи самоорганізації населення»).

Колегія суддів, також, приймає до уваги те, що прокуратура, ОСОБА_4 та інші мешканці зазначеного мікрорайону не були залучені судом першої інстанції до участі у справі (суд апеляційної інстанції не має повноважень на залучення зазначених осіб - ч. 4 ст. 52 КАС України) та не надавали позивачам повноважень на представництво своїх інтересів. Окрім того, позивачі не зазначали, що подали позов на захист інших осіб.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Одеської міської ради, за участю третіх осіб постійної комісії Управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради і органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Люстдорф» про скасування рішення Одеської міської ради від 16 квітня 2013 року № 3358-VI - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 16 листопада 2015 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/Н.В. Вербицька/