Sentence № 53430607, 12.11.2015, Nova Odesa District Court of Mykolaiv Oblast

12.11.2015

справа № 482/1852/15-к В И Р О К

Іменем України

12 листопада 2015 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

секретаря судового засідання Шведової Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Нова Одеса, справу кримінального провадження №12015150280000724 у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва Миколаївської області, громадянки України, паспорт громадянки України НОМЕР_1, виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 19.11.2010 року, з середньою освітою, не працюючої, перебуває у відпустці по догляду дітей до трьохрічного віку, має на своєму утриманні трьох малолітніх дітей, не одруженої, сироти з дитинства, зареєстрованої по АДРЕСА_1 проживаючої по АДРЕСА_2 раніше не судимої, про обвинувачення у скоєні злочину, що передбачений ст.121 ч.1 КК України.

У судовому розгляді справи приймали участь сторони кримінального провадження: процесуальний прокурор прокурори Новоодеського району Бабанеко Ю.Р., обвинувачена ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_2

СУД, ВСТАНОВИВ і ВИЗНАЄ ДОВЕДЕННИМ, ЩО :

16 серпня 2015 року, близько 22 години 30 хвилин ночі, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 під час сварки і суперечки із співмешканцем ОСОБА_2, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи раптово виниклий у неї умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості, в ході конфлікту, діючи умисно та протиправно, взяла зі столу в літній кухні кухонний ніж та зайшовши за спину сидячому ОСОБА_2, нанесла останньому цим ножем один удар з розмахом зверху вниз в область спини, чим спричинила ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудного відділу хребта на рівні 8-9 грудного хребця з пошкодженням спинного мозку, що ускладнилося паралічем правої нижньої кінцівки, порушенням функції тазових органів по типу затримки, що є небезпечними для життя в момент заподіяння, внаслідок чого ОСОБА_2 потрапив до лікарні, де пройшов курс стаціонарного лікування.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 вчинила злочин, що передбачений ст.121ч.1 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Прокурором заявлено два цивільні позови в інтересах держави, а саме: в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації про стягнення з обвинуваченої 347,02 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Новоодеській ЦРЛ, а також в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради про стягнення з обвинуваченої 5738,73 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Миколаївській міській лікарні швидкої медичної допомоги.

Цивільний позов потерпілим по справі, - не заявлявся.

Процесуальні витрати по справі по залученню експерта з проведення криміналістичної експертизи складають 368,28 гривень.

Доказами на підтвердження встановлених в суді вищезазначених обставин, являються покази допитаної в суді обвинуваченої, яка повністю визнала свою провину в інкримінованому їй злочині, а також іншими доказами по справі, якими є покази допитаного в суді потерпілого ОСОБА_2, а також досліджені в суді документи кримінального провадження.

Так, допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у скоєні інкримінованого їй в провину злочині, що передбачений ч.1 ст.121 КК України.

По суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 розповіла про обставини заподіяння нею умисного ножового поранення своєму співмешканцю ОСОБА_2, визнавши всі обставини цього обвинувачення, пояснивши, що 16.08.2015 року, близько 22 години 30 хвилин ночі, після святкування хрестин її сина, у неї вдома по АДРЕСА_2, виник конфлікт та сварка із співмешканцем ОСОБА_2, в результаті чого вона взяла в літній кухні зі столу кухонний ніж та перебуваючи в нетверезому стані, нанесла цим ножем один удар у спину ОСОБА_2, який також перебував в нетверезому стані. Після цього була викликана міліція і швидка допомога, яка забрала співмешканця ОСОБА_2 до лікарні. Заявила, що в скоєному щиро кається і, що усвідомила те, що накоїла. Просить суд суворо її не карати і не позбавляти волі.

Вислухавши покази обвинуваченої, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що крім визнання обвинуваченою своєї провини у скоєні цього злочину, що передбачений ч.1 ст.121 КК України, її вина повністю доведена в судовому засіданні дослідженими фактичними даними.

Так, з показів допитаного в суді потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 16.08.2015 року святкували хрестини новонародженого сина його співмешканки ОСОБА_1 Підтвердив, що вночі під час святкування виник конфлікт, в тому числі між ним та співмешканкою ОСОБА_1, яка виганяла його з дому. Зазначив, що після конфлікту він сидів на порозі будинку, коли з будинку вийшов ОСОБА_3 і повідомив йому, що в нього у спині тирчить ніж. Заявив, що він не відчув, як його було поранено ножем. Після цього було викликано швидку допомогу і міліцію. Також пояснив, що потім втратив свідомість і прийшов у свідомість вже в лікарні, коли лікарі витягнули ніж з його спини. Заявляє, що повністю примирився з обвинуваченою, не має до неї жодних претензій, проживає з нею однією сім'єю, просить суд не позбавляти її волі, зазначаючи, що в неї на утриманні знаходиться троє малолітніх дітей.

З досліджених в судовому засіданні документів, а саме: витягу з кримінального провадження внесеного до ЄРДР, протоколу огляду місця пригоди, фото таблиці до нього, виписки з медичної картки ОСОБА_1 №84 від 17.08.2015 року про огляд її на стан сп'яніння, з протоколу огляду вилученого кухонного ножа, який визнаний речовим доказом та знаряддям злочину, з медичної довідки про лікування ОСОБА_2 в лікарні дійсно вбачається, що на території подвір'я домоволодіння ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 обвинувачена ОСОБА_1 спричинила ОСОБА_2 проникаюче ножове порання хребта з пошкодженням спинного мозку на рівні 8-9 хребців, внаслідок чого він потрапив спочатку до Новоодеської ЦРЛ, де йому було надано першу медичну допомогу, а потім до Миколаївської МЛШМД, де пройшов курс стаціонарного лікування з 17.08.2015 року по 04.09.2015 року.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №1240 від 25.08.2015 року, у ОСОБА_2 мало місце проникаюче поранення грудного відділу хребта на рівні 8-9 грудного хребця з ушкодженням спинного мозку, що ускладнилось паралічем правої нижньої кінцівки, порушенням функцій тазових органів по типу затримки, виникнення яких не виключено від ударної дії клинка ножа, в період не виключено незадовго до надходження до лікарні і за ступенем тяжкості ці ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.

Згідно висновку експерта №154/Ц від 17.09.2015 року, на ножі, який було вилучено зі спини ОСОБА_2 виявлені сліди крові, походження якої не виключається від ОСОБА_2

Згідно висновку криміналістичної експертизи №1343 від 09.10.2015 року, кухонний ніж, який став знаряддям злочину і був виданий працівникам міліції лікарем хірургом Новоодеської ЦРЛ, як предмет, що був виявлений і вилучений з тіла ОСОБА_2, не відноситься до холодної зброї, був зданий на зберігання, як речовий доказ, до кімнати зберігання речових доказів Новоодеського РВ УМВС України Миколаївській області.

З протоколу проведеного слідчого експерименту від 17.08.2015 року, проведеного з участю обвинуваченої ОСОБА_1, з метою перевірки її показів, вбачається, що обставини про події про які вона розповіла працівникам міліції повністю співпадають з усіма іншими обставинами, що були встановлені в ході досудового розслідування справи за фактом спричинення проникаючого ножового порання хребта ОСОБА_2

В зв'язку з повним визнанням обвинуваченою своєї вини та визнанням сторонами кримінального провадження всіх фактичних обставин справи щодо суті пред'явленого обвинувачення, за згодою обвинуваченої, проти чого не заперечував прокурор і потерпілий, суд з'ясувавши, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів у добровільності та істинності позицій учасників судового розгляду, роз'яснивши їм наслідки цих дій, а саме, що в даному випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці визнані ними фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним подальше дослідження доказів, стосовно пред'явленого обвинувачення, а саме у проведені допиту в судовому засідання свідків обвинувачення, що зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вони узгоджуються як між собою, так і з показами допитаних в суді обвинуваченої і потерпілого, повністю викриваючи провину ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого їй у провину злочині.

За таких вищевикладених обставин, дослідивши в судовому засіданні покази обвинуваченої, потерпілого, а також дослідивши документи кримінального провадження, в тому числі висновки експертів та документи, що характеризують особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй в провину злочині, повністю доведена дослідженими доказами, в тому числі її признательними показами, які відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, являються належними і допустимими доказами, які суд кладе в основу обвинувального вироку.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченої кваліфіковані за ст.121ч.1 КК України.

Відповідно до ст.ст.94, 337 КПК України, аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, як кожного окремо, так і всіх їх у сукупності, в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, суд, не виходячи за межі висунутого обвинувачення, приходить до висновку, що така кваліфікація дій обвинуваченої являється правильною, а тому дії ОСОБА_1, суд кваліфікує за ст.121ч.1 КК України.

Так, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя потерпілого в момент заподіяння, тобто злочин, що передбачений ст.121 ч.1 КК України.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона являються сиротою з дитинства, не одружена, являється матір'ю і доглядає трьох малолітніх дітей, віком 3-ри роки, 1 рік 10 місяців і 8-ми місячного віку, не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дітьми до 3-х річного віку, громадянка України, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо.

Тому, призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєного нею злочину, так і враховує обставини його скоєння, причини та умови, що привели обвинувачену до скоєння цього злочину та враховує обставини, що характеризують особу обвинуваченої, в тому числі її матеріальний та сімейний стан, наявність на утриманні трьох мололітніх дітей, а також враховує всі інші обставини цієї справи, в тому числі і ті, що як обтяжують, так і пом'якшують їй покарання.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що скоєний обвинуваченою злочин відноситься до категорії тяжкого і вчинений нею в стані алкогольного сп'яніння, що являється обставиною, що обтяжує їй покарання.

Серед обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій, суд враховує повне визнання нею своєї провини, щире каяття, активне сприяння слідству у встановлені об'єктивної істини по справі та у розкритті злочину.

Разом з тим, наявність цих декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій, з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності і тяжкості скоєного нею діяння, та з урахуванням її особи, не дають суду підстав, при призначені їй покарання, застосувати ст.69 КК України та призначити їй покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті обвинувачення, або перейти до іншого менш тяжкого покарання, так як наявність сукупності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій, не знижують істотно ступінь тяжкості вчиненого нею злочину.

Суд зазначає, що повинна бути не лише сукупність декількох обставин, що пом'якшують покарання, а й щоб ці обставини ще й істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, чого суд, з урахуванням обставин справи, не вбачає в діянні обвинуваченої.

Так, суд зазначає, що обвинуваченою було скоєно умисний тяжкий злочин, під час побутового конфлікту, який виник у неї з потерпілим, під час її перебування в стані алкогольного сп'яніння, яке враховується судом як обставина, що обтяжує їй покарання та враховується судом, як обставина, що характеризує обвинувачену як особу та впливає на прийняте судом рішення про незастосування до неї вимог ст.69 КК України.

За такого, із врахуванням характеру, обставин та ступеню тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи обвинуваченої, обставин, що пом'якшують їй покарання, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст.65-68 КК України, їй має бути призначене для відбування покарання у виді позбавлення волі, яке передбачено санкцією ч.1 ст.121 КК України, в межах мінімальної межі передбаченої санкцією статті обвинувачення, яке на думку суду, буде тим необхідним і достатнім заходом, як для її виправлення, так і для попередження вчинення нею нових злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги вищевикладені обставини, що позитивно характеризують особу обвинуваченої та які значно пом'якшують їй покарання, з урахуванням повного усвідомлення і визнання нею своєї вини і тих негативних наслідків вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що каяття обвинуваченої у скоєному нею діянні являється щирим, а тому, з урахуванням думок потерпілого і прокурора та всіх інших досліджених в суді обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченої все ж таки можливе без реального відбування нею покарання у виді позбавлення волі, а з наданням їй можливості виправлення через звільнення від відбування призначеного покарання, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням та із встановлення обмежень, передбачених ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати по справі по залученню експерта з проведення судової криміналістичної експертизи, складають 368,28 гривень, які відповідно до вимог ст.ст.118,122, 124-126 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь цієї експертної установи.

Цивільні позови прокурора про стягнення з обвинуваченої на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації Миколаївської області 347,02 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Новоодеській ЦРЛ, а також в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради про стягнення з обвинуваченої 5738,73 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Миколаївській міській лікарні швидкої медичної допомоги, - підлягають задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних даних, що підтвердженні документально, в результаті нанесення обвинуваченою умисного ножового поранення ОСОБА_2, він отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх спричинення, з якими потерпілий перебував спочатку на лікуванні в Новоодеський ЦРЛ, один день 17.08.2015 року, де йому була надана невідкладна перша медична допомога і де на його лікування цим медичним закладом було витрачено 347,02 гривень, а потім потерпілий ОСОБА_2 в подальшому проходив стаціонарне лікування в Миколаївській міській лікарні швидкої медичної допомоги, в період з 17.08.2015 року по 04.09.2015 року, тобто 18 ліжко-днів, де на його лікування цим медичним закладом було витрачено 5738,73 гривень.

Відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України, ст.1206 ЦК України, витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину відшкодовуються за рахунок особи, яка вчинила цей злочин, тобто підлягають стягненню з обвинуваченої як на користь фінансового управління Новоодеської РДА в сумі 347,02 гривень, за рахунок якого фінансується ця лікарня, так і на користь департаменту фінансів Миколаївської міської ради в сумі 5738,73 гривень, за рахунок якого фінансується Миколаївська МЛШМД.

Речові докази по справі: кухонний ніж, який визнаний знаряддям злочину і зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївської області та зразки крові обвинуваченої і потерпілого, що додані до справи кримінального провадження в додатку до експертизи, відповідно до ст.100 КПК України, - знищити, а вилучені предмети одягу ОСОБА_1 - слід повернути обвинуваченій.

Керуючись ст. ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою, у пред'явленому обвинуваченні, у скоєні злочину, що передбачений ч.1 ст.121 КК України і призначити їй покарання за цей злочин у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять ) років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з випробуванням, якщо вона протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання.

Строк відбування покарання обвинуваченій рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільні позови прокурора Новоодеського району Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення 347,02 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Новоодеській ЦРЛ, а також в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради про стягнення з обвинуваченої 5738,73 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Миколаївській міській лікарні швидкої медичної допомоги, - задовольнити повністю.

Стягнути із обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області на р/р 31413544700263 в ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПО 38016471, МФО 826013 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 - 347,02 гривень.

Стягнути із обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради Миколаївської області на р/р 31413544700003 в ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПО 37992781, ГУДСКУ в Заводському районі м. Миколаєва, МФО 826013, код платежу 24060300, в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 - 5738,73 гривень

Стягнути із обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області - процесуальні витрати по залученню експерта з проведення криміналістичної експертизи в сумі 368,28 гривень.

Речові докази по справі:

-кухонний ніж, який визнаний знаряддям злочину, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївської області, - знищити.

-Зразки крові обвинуваченої і потерпілого, що в запакованому конверті разом з висновком експертизи були залучені до матеріалів справи кримінального провадження, - знищити.

-Майку, шорти, що зберегли на собі сліди злочину і були вилучені у обвинуваченої ОСОБА_1 та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївської області, - повернути обвинуваченій ОСОБА_1

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої у виді домашнього арешту, що був обраний їй на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду від 18.08.2015 року сплинув 18.10.2015 року і прокурором при судовому розгляді справи не ставилось питання про його продовження, а тому у суду відсутні правові підстави для обрання обвинуваченій запобіжного заходу на період до набрання вироком законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, а обвинуваченою в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Копія вироку після його проголошення вручається обвинуваченій і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні копія вироку направляється поштовим відправленням.

Головуючий: