КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 810/2411/15
Суддя доповідач Саприкіна І.В.
У Х В А Л А
11 листопада 2015 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Саприкіна І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-140 від 20.11.2013 року на суму 6 984,48 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 26.10.2015 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору.
На виконання вказаної ухвали апелянт надіслав клопотання про відстрочення йому сплати судового збору до моменту прийняття рішення за результатами розгляду справи по суті спору, мотивоване тим, що кошторисом на 2015 рік кошти на сплату судового збору не передбачені.
Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
З огляду на наведені правові норми, виходячи із необхідності дотримання принципу забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішень адміністративного суду, суд вважає за можливе відстрочити Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області сплату судового збору до закінчення розгляду справи в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 187, 189, 190 КАС України,суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.
Відстрочити Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Київській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
The court decision No. 53364202, Kyiv Administrative Court of Appeal was adopted on 11.11.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 810/2411/15. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: