Справа № 2-35/11
2-др/638/17/15
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2015 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - СЕМІРЯД І.В.
при секретарі - ВОРОНІНІ Д.Г.
за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом акціонерної компанії «Харківобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.03.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01.07.2015 року позовні вимоги АК «Харківобленерго» залишено без задоволення.
28.07.2015 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулась до суду с заявою про повернення коштів за проведення судово-почеркознавчої експертизи.
Представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав вказану заяву та просив її задовольнити, при цьому зазначив, що оскільки під час розгляду справи була проведена судово-почеркознавча експертиза, яку ОСОБА_2 оплатив за власні кошти, а судом не було вирішено цього питання, та оскільки у задоволенні позову було відмовлено, тому ці витрати підлягають стягненню з позивача.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_2 про повернення коштів заперечував, просив відмовити в її задоволенні, при цьому пояснив, що клопотання про проведення експертизи заявлялись саме відповідачами, а саме тому вони повинні нести витрати.
Відповідачка ОСОБА_5 у судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, а тому у відповідності до ст.. 220 ЦПК України можливо розглядати справу за її відсутності.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне винести додаткове рішення та вирішити питання щодо повернення коштів за оплату експертизи.
Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішив питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягали передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках встановлених статтею 367 цього Кодексу;4) судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі в ході судового розгляду скористались своїм правом, та заявили клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 22.11.2013 року вказане клопотання було задоволено та призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту експертиз імені засл. проф. Бокаріуса, оплату за проведення якої покладено на відповідачів.
Згідно квитанції від 14.10.2014 року, копія якої надана заявником до зави про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_2 сплатив 2275,50 грн. за проведення експертизи.
Крім того, факт сплати ОСОБА_2 вартість експертизи підтверджується супровідним листом до висновку (т. 3 а.с. 52)
Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.
Як передбачає ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, оскільки у задоволенні позовних вимог АК «Харківобленерго» було відмовлено, судові витрати по страві за проведення експертизи, які були сплачені відповідачем, підлягають стягнення з позивача, а тому заява про винесення додаткового рішення про повернення коштів підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 79, 86, 88, 210, 220 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про винесення додаткового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення до рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 02.03.2015 року по цивільній справі за позовом акціонерної компанії «Харківобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, доповнивши наступним:
Стягнути з акціонерної компанії «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул.. Плеханівська, 149, п/р НОМЕР_1 ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 61166 АДРЕСА_1) судові витрати за проведення експертизи у розмірі 2275,50 грн. (дві тисячі двісті сімдесят пять грн.. 50 коп.)
Додаткове рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення.
СУДДЯ:
The court decision No. 53344074, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 25.09.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 2-35/11. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: