Court ruling № 53329912, 29.10.2015, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/3295/15 Головуючий у 1 інстанції: Наумов О.О.

№ провадження 22-ц/778/4856/15 Суддя-доповідач: Савченко О.В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„29" жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та вселення в квартиру, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та вселення в квартиру.

У позові зазначала, що з 12 листопада 2010 року по 07 травня 2015 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Під час шлюбу ними, на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2012 року, сторонами була придбана квартира АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що у квітні 2015 року відповідач своїми діями змусив її разом з дитиною покинути зазначену квартиру і вона вимушена була переїхати до своїх батьків, до квартири, яка належить до спільної сумісної власності подружжя, її не впускає, змінив на дверях замки, просила суд вселити її квартиру за адресою: АДРЕСА_1, усунути перешкоди в користуванні зазначеним житловим приміщенням шляхом покладання на відповідача обов"язку не чинити їй перешкод у користуванні цією квартирою.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_3 подала також заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вважає, що зазначене майно може бути реалізовано відповідачем без її згоди.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2015 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Байрамовою О.М., - ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Як передбачено ч.1 ст. 152 ЦПК України, одним із видів забезпечення позову є накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно роз"яснень п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", згідно з п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України дозволяється забезпечувати шляхом арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, позов майнового характеру.

Між тим, задовольняючи заяву ОСОБА_3 та застосовуючи в якості забезпечення позову арешт квартири АДРЕСА_1, суд не звернув уваги на те, що предметом заявленого ОСОБА_3 позову є немайнові права, а саме, право на проживання позивача у вказаній квартирі, отже позов не носить майнового характеру.

За змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, якщо інше не доведено у судовому порядку.

Оскільки як питання поділу сумісного майна , так і визнання квартири особистим майном ОСОБА_2 предметами заявленого позову ОСОБА_3 не являються, правових підстав для його забезпечення шляхом накладання арешту на квартиру, в яку позивач просить її вселити, суд не мав.

У зв"язку з викладеним, постановлена по справі ухвала про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та вселення в квартиру підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_3 про забезпечення зазначеного позову шляхом накладання арешту на квартиру - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2015 року по даній справі скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову про усунення перешкод в користуванні майном та вселення в квартиру шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: