Court ruling № 53305921, 10.11.2015, Desnianskyi District Court of Kyiv City

Номер провадження 2/754/9/15

Справа № 754/4487/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2015 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, та застосування наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеною позовною заявою, в якій, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить визнати недійсним Договір дарування, посвідчений 08.10.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М.; застосувати наслідки недійсності правочину; постановити рішення про повернення майна - квартири АДРЕСА_1, переданого на виконання недійсного правочину за правилами реституції; державну реєстрацію Договору дарування квартири АДРЕСА_1, посвідченого 08.10.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., реєстровий номер 2738, скасувати.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити Деснянському районному відділу Державної міграційної служби України у місті Києві та іншим органам Державної міграційної служби України зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував.

У судове засідання третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.

Перевіривши вищезазначену заяву про забезпечення позову й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про повернення заяви, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року зазначену заяву про забезпечення позову було залишено без руху.

У встановлений судом строк для усунення недоліків представник позивача додав документ про сплату судового збору.

Судом встановлено, що у порушення вищевказаних вимог статті 151 ЦПК України, представником позивача у заяві не зазначено: причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов; обґрунтування необхідності саме цього виду забезпечення позову, який належить застосувати; яким чином невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, посилання на факт виселення ОСОБА_1, є також безпідставним, оскільки це не є предметом даної справи.

Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову заявнику, оскільки заяву подано без додержання зазначених вимог ст. 151 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Петріщева І.В.