Court ruling № 53297731, 05.11.2015, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 1008/7764/12 Головуючий у І інстанції Медведєв К. В.Провадження № 22-ц/780/5487/15 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 4 05.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

Справа №1008/7764/12 Головуючий в суді І інстанції Медвєдєв К.В.

Провадження № 22-ц/780/5487/15 Доповідач в суді II інстанції Кулішенко Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: управління Держземагенства у Васильківському районі, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: управління Держземагенства у Васильківському районі, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: управління Держземагенства у Васильківському районі, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: управління Держземагенства у Васильківському районі, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2012 року відкрито провадження у справі.

Під час розгляду справи 20 серпня 2015 року представник ОСОБА_3 подав клопотання, в якому просив закрити провадження у справі, посилаючись на те, що предметом спору є зокрема вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Виконкому Васильківської міської ради. Зазначає, що вказані вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2015 року в задоволені клопотання відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить ухвалу скасувати і закрити провадження у справі, посилаючись на її незаконність, порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що оскаржуване рішення виконкомом Васильківської міської ради прийнято на підставі Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» , як суб'єктом владних повноважень і ніяких земельних відносин між сторонами по справі не породжує.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.6,7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства (п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).

Вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підстав для її закриття немає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд не встановив усі обставини, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки доказам безпідставні та висновків суду не спростовують.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, ухвалена без порушення норм матеріального та процесуального права і не може бути скасована з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: