Court ruling № 53240, 24.07.2006, Commercial Court of Sevaspotol City

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

"24" липня 2006 р.

справа № 20-3/190

За позовом: Приватного підприємства „Вінер-Форд-Севастополь”

(99040, м.Севастополь, Камишовське шосе,2-В)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя

(99014, м.Севастополь, вул. Пролетарська,24)

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення №0000102310/0 від 10.01.06

Суддя Ю.М.Гоголь

Представники сторін:

Позивач: Докін Вадим Володимирович, довіреність б/н від 01.02.06;

Відповідач: Новікова Інна Василівна, довіреність №15/10-011/2006 від 25.04.06;

Суть спору: Позивач, Приватне підприємство „Віннер-Форд-Севастополь”, звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000102310/0 від 10.01.06 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 25179,51 грн., які є штрафними санкціями.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що при здійснені господарської діяльності Приватним підприємством „Віннер-Форд-Севастополь” порушень вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” допущено не було, проведення податкового кредиту відбулося шляхом відображення в податкових деклараціях за наступний податковий період податкових накладних, суми податку по яких не були включені раніше до податкового кредиту.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя, позовні вимоги не визнав по підставам, викладеним у відзиві на позов.

Згідно до ст. ст. 27, 49 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.

В судовому засідання оголошувалася перерва з 20.07.06 по 24.07.06.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд,

В с т а н о в и в :

В період з 05.12.05 по 23.12.05 співробітниками Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя проведена виїзна планова документальна перевірка Приватного підприємства „Віннер-Форд-Севастополь” з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства України за період з 01.07.04 по 30.09.05.

Висновки перевірки містяться в Акті №21449/10/23-00-23/25140972 від 28.12.2005.

За результатами розгляду матеріалів перевірки керівництвом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя 10.01.06 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000102310/0 про нарахування Приватному підприємству „Віннер-Форд-Севастополь” штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 25179,51 грн.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання податкового повідомлення-рішення №0000102310/0 від 10.01.06 недійсним.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки №21449/10/23-00-23/25140972 від 28.12.2005, у розділі 4 зазначеного Акту, який містить висновки перевірки, немає вказівок на порушення Приватним підприємством „Віннер-Форд-Севастополь” будь-яких вимог Закону України „Про податок на додану вартість”. Однак оскаржуване повідомлення-рішення №0000102310/0 прийняте Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя саму у зв’язку з виявленими порушеннями Приватним підприємством „Віннер-Форд-Севастополь” підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 2.4.1 пункту 2.4 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.05 у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок зазначається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів.

Суд вважає неправомірними дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя, оскільки незважаючи на відсутність у висновках Акту перевірки відомостей про порушення Приватним підприємством „Віннер-Форд-Севастополь” підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідач прийняв оскаржуване повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій саме за порушення цього пункту Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відсутність у висновках Акту перевірки №21449/10/23-00-23/25140972 від 28.12.2005 свідчень про порушення Приватним підприємством „Віннер-Форд-Севастополь” підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” обґрунтовано результатами перевірки.

Так, у підпункті 3.1.5 Акту перевірки податковим інспектором встановлено заниження податкового кредиту на суму 50358,99 грн., у липні й вересні 2004, а також встановлено завищення податкового кредиту на суму 50358,99 грн. у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2004, січні, березні, квітні 2005.

Приведені в таблиці №5 Акту перевірки узагальнені дані свідчать про те, що Приватним підприємством „Віннер-Форд-Севастополь” проведено відображення податкового кредиту шляхом відображення в податкових деклараціях за наступний податковий період податкових накладних, суми податку по яких не включені раніше в податковий кредит, відповідно до підпункту 5.1 статі 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що не спричинило заниження зобов’язань по сплаті податку до бюджету у зазначених періодах і не суперечить нормам діючого податкового законодавства.

Суд вважає, що оскільки платником податків не занижені суми, що підлягають сплаті до бюджету, що підтверджено самими висновками перевіряючими, немає підстав для застосування податковими органами, а саме: Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя підстав для застосування до підприємства згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафних санкцій саме за порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Однак, Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя не встановлено суми заниження Приватним підприємством „Віннер-Форд-Севастополь” податкових зобов’язань по податку на додану вартість, зазначені обставини також підтверджуються самим оскаржуваним повідомленням-рішенням, оскільки у ньому відсутня сума податкового зобов’язання по податку на додану вартість в якості основного платежу, прийняття відповідачем штрафних санкцій суперечить вимогам Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, оспорюване повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 03,40 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 94, 158, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000102310/0 від 10.01.06 про визначення Приватному підприємству „Віннер-Форд-Севастополь” податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 25179,51 грн., які є штрафними санкціями.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31116095600007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Приватного підприємства „Віннер-Форд-Севастополь” (99040, м. Севастополь, Камишовське шосе,2-В, ЄДРПОУ 25140972, р/р 26009047 у СФ АППБ „Аваль”, МФО 324504) 03,40 грн. –державне мито.

Суддя Ю.М.Гоголь

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 28.07.06