№ 53155806, 29.10.2015, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3317/15-а13 год. 40 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Хортиця"

до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_2, Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство "Хортиця" (далі - ПП "Хортиця", позивач) звернулось з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_2 (далі - державний реєстратор, відповідач 1), реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області (далі - відповідач 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 21.07.2015 № 23028356 про відмову в державній реєстрації права власності на магазини з господарськими будівлями та спорудами, розташовані за адресою: Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул. Петровського, 21 а, та зобов'язати реєстраційну службу Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області зареєструвати право власності на зазначене майно.

Представництво прав та інтересів відповідачів здійснював один представник - ОСОБА_2

За клопотанням відповідачів судом допущено правонаступництво та здійснено заміну другого відповідача - реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області на Нижньосірогозьке районне управління юстиції Херсонської області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що 15.07.2015 року ПП "Хортиця" звернулось до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на належні йому магазини та господарські будівлі, до якої було надано договір купівлі-продажу нерухомості від 25.09.2003 року, договір оренди земельної ділянки та технічна документація на обєкт. Рішенням відповідача від 21.07.2015 року в реєстрації права власності відмовлено з посиланням на ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 20, 28 Положення № 868 від 17.10.2013 року "Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач вважає, що така відмова є неправомірною, оскільки державному реєстратору були подані всі необхідні документи для здійснення реєстрації, а в разі якщо він має сумніви щодо їх змісту та переліку, то у відповідності до зазначеного Закону та Порядку він може прийняти рішення про зупинення розгляду заяви з метою усунення обставин, які перешкоджають реєстрації. Таке рішення не було прийнято.

Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення не зрозуміло, яким саме вимогам Закону не відповідають подані документи та які саме документи перешкоджають встановити відповідність заявлених до реєстрації прав. Тобто рішення відповідача про відмову у державній реєстрації є декларативним, не обгрунтованим конкретними підставами для відмови у реєстрації. Оскільки державний реєстратор діяв не на підставах, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, просить скасувати таке рішення.

Відповідач 1 та представник відповідача 2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивачем до реєстраційної служби було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на зазначене майно. До заяви подано перелік необхідних документів, в тому числі і договір купівлі-продажу від 25.09.2003 року. Під час розгляду заяви відповідно до п. 9 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, державним реєстратором, за результатом пошуку у Реєстрах та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, була отримана та оформлена інформація у паперовому вигляді, яка відповідно до вимог підписана державним реєстратором та засвідчена в установленому законодавством порядку печаткою, в результаті чого встановлено відсутність запису про реєстрацію права на магазини з господарськими будівлями та спорудами за № 21а по вул. Петровського смт. Нижні Сірогози Херсонської області. Тобто, договір купівлі-продажу, який був наданий позивачем на підтвердження права власності, не був зареєстрований у встановленому порядку, тому у реєстрі і відсутні відомості про власника, що і стало підставою для відмови в реєстрації.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-15) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема;

відповідність обовязкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Оскільки державним реєстратором при виконанні зазначених дій, які є обовязковими, встановлено відсутність запису про реєстрацію права на магазини з господарськими будівлями та спорудами, то він діяв правомірно і його рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень є законним.

В судовому засіданні представник позивача не спростовував того факту, що договір купівлі-продажу майнового комплексу не був зареєстрованим свого часу у відповідності до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.01.2003 за № 66/7387. Таку реєстрацію здійснювали комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Суд не приймає до уваги такі обгрунтування позивача, як відсутність спору щодо договору купівлі-продажу № б/н від 25.09.2003, укладеного Українсько-лівансько-індійським спільним підприємством "Торговий дім "Хортиця" та приватним підприємством "Хортиця", оскільки відсутність спору не виключає обовязку державного реєстратора вчинити дії по перевірці запису про реєстрацію права на це майно. Відсутність такої реєстрації у відповідності до діючого на той час Тимчасового положення та існуючого на сьогодні Порядку є законною підставою для відмови у реєстрації прав та обтяжень.

Суд також вважає, що наявність технічної документації, в тому числі і декларації про готовність обєкта до експлуатації, не усуває причин для відмови у реєстрації.

На думку суду, для належного захисту своїх майнових прав та подальшої реєстрації прав на нерухоме майно позивачу необхідно звернутись в суд з позовом щодо визнання права власності на цей обєкт та в разі задоволення його вимог рішення суду може бути підставою для реєстрації прав.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Хортиця" до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_2, Нижньосірогозького районного управління юстиції Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.07.2015 № 23028356 про відмову у державній реєстрації магазинів з господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул. Петровського, 21 а, та зобов'язання зареєструвати право власності на зазначене майно - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 листопада 2015 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 6.3