Court ruling № 53133103, 27.10.2015, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 666/3376/15-ц Головуючий в суді І інстанції: Ратушна В.О.

Номер провадження 22-ц/791/2425/15 Доповідач: Чиркова К.Г.

Категорія: 43

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року жовтня місяця 27 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Фурман М.П.

при секретарі: Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування жилим приміщення та вселення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування жилим приміщення та вселення, зазначаючи, що вона з 13.12.1985 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Постійним місцем проживання, реєстрації її та ОСОБА_3 є квартира АДРЕСА_1, яка на даний час ними не приватизована.

У серпні 2013 року в сім'ї з вини чоловіка стали виникати сварки під час, останньої він вигнав її з квартири та поміняв замки на вхідних дверях. З цього часу вона незаконно позбавлена відповідачем права проживати в квартирі, в якій знаходяться також її особисті речі.

З огляду на викладене, позивач просила суд вселити її у спірну квартиру та зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні квартирою.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 30 липня 2015року позов задоволено.

Судом зобов'язано ОСОБА_3 усунути та не чинити в подальшому перешкоди ОСОБА_4 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Суд вселив ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Зокрема, суд не врахував, що у спірній квартирі позивач була зареєстрована, проте ніколи в ній не проживала. За час перебування у шлюбі вони проживали в квартирі АДРЕСА_2 та дачному будинку, розташованому в с. Новокаїри, Бериславського району, Херсонської області.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст.303 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири). Припинення сімейних стосунків з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням. Таке право вони втрачають лише в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків із власником.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували в шлюбі з 13.12.1985 року, проживали і зареєстровані в АДРЕСА_1. Окрім того, в період шлюбу ними придбаний житловий будинок АДРЕСА_3.

У серпні 2013 року в сім'ї сторін виникали сварки, що призвели до перешкоджання відповідачем проживання позивачки у житловому будинку в с. Новокаїри, де вони періодичного проживали та у спірній квартирі, до якої ОСОБА_3 без дозволу позивача вселив свою родичку та змінив вхідні замки в квартирі.

08 червня 2015 року Дніпровським районним судом м. Херсона ухвалено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Враховуючи, що за встановленими судом обставинами справи ОСОБА_4 проживала та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 з 27.12.1985 року на правах члена сім'ї ОСОБА_3, іншого житла не має, між сторонами виникли неприязні стосунки та відповідач перешкоджає ОСОБА_4 у праві користування жилим приміщенням у квартирі №7, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих та досліджених судом доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Обставини, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду щодо цього апеляційна скарга не містить і на такі представник апелянта не посилалася в ході розгляду справи в апеляційному порядку, а тому доводи апеляційної скарги, як такі що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Позбавлені правового обґрунтування доводи апелянта про те, що їх постійним із позивачкою місцем проживання була квартира АДРЕСА_2 та житловий будинок у с. Новокаїри, Бериславського району, Херсонської області, оскільки відповідно до правовстановлюючих документів, власником однокімнатної квартири АДРЕСА_2, з 01.08.1997 року є ОСОБА_5 - донька позивача у справі, а житловим будинком в с. Новокаїри користується відповідач, який також чинить перешкоди позивачці в користуванні ним.

Доводи апелянта відносно того, що ОСОБА_4 не зверталася з приводу порушеного житлового права до правоохоронних органів не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 в судому засіданні заперечував право позивачки на проживання у спірній квартирі та підтвердив факт заміни вхідних замків і проживання в ній, з його дозволу ОСОБА_6, яка будучи допитаною в судовому засіданні, підтвердила факт її проживання у спірній квартирі на правах наймача з 2013 року.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що в спірній квартирі позивачка не проживала та в ній відсутні її речі, оскільки матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 13 грудня 1985 року, а в спірній квартирі, як член сім'ї наймача зареєстрована та проживала ОСОБА_4 з 27.12.1985 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: