Decision № 530534, 19.02.2007, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.07 Справа 13/060-07

за позовом Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства”, м. Славутич

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Славутич

про стягнення 500,71 грн.

 Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Плохута Н.В. - довіреність;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальним підприємством „Управління житлово-комунального господарства” (далі -позивач) заявлено позов до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 500,71 грн., з яких 466,84 грн. -основний борг, 19,86 грн. -пеня, 14,01 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору оренди НОМЕР_1від 18.06.2002 р., що належним чином не виконуються відповідачем, в частині сплати орендної плати внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по орендним платежам.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 29.01.2007 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

18.06.2002 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди автомобіля НОМЕР_1(далі -Договір), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) зобов'язується передати орендареві (відповідачу), а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове володіння автомобіль марки АВИА-31-А, інв. НОМЕР_2.

04.11.2002 р. сторони уклали додаткову угоду НОМЕР_3 до договору оренди, згідно п. 1 якої доповнили пункт 2 договору в наступній редакції: позивач передає, а відповідач бере в тимчасове платне володіння автомобіль марки КРАЗ-250, інв НОМЕР_4.

Пунктами 3.1, 3.2 додаткової угоди сторони внесли зміни в п.п 4.1, 5.1 договору та визначили, що термін оренди автомобіля марки КРАЗ-250 складає 5 років і діє з 04.11.2002 р. до 04.11.2007 р. зі сплатою орендної плати в сумі 341,98 грн. за місяць без ПДВ. Орендна плата перераховується відповідачем позивачу шляхом попереднього розрахунку платіжним дорученням до 5-го числа поточного місяця шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Факт передачі позивачем автомобіля марки АВИА-31-А та автомобіля марки КРАЗ-250 в тимчасове володіння та користування відповідачу підтверджується Актами прийому-передачі комунального майна від 25.06.2002р. та від 04.11.2002 р., які підписані сторонами та скріплений їх печатками.

01.06.2004 р. відповідач передав, а позивач прийняв згідно акту передачі НОМЕР_5 та листа про припинення дії договору оренди орендоване майно.

Проте, в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань відповідач не повністю сплатив орендну плату за період дії договору та додаткової угоди НОМЕР_3 до нього, внаслідок чого згідно розрахунку позивача у нього виникла заборгованість в сумі 466,84 грн. за травень 2004 р.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг який підлягає стягненню з відповідача становить 466,84 грн.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати, то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно п 10.1 договору у разі порушення відповідачем строків сплати орендної плати, він сплачує пеню у розмірі 0,5% відсотка за кожен день прострочення від суми несплачених коштів з урахуванням індексації.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 19,86 грн. не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки нарахована з за 365 днів, тобто більш ніж за шість місяців, а тому такий розрахунок є необґрунтованим та не може бути прийнятий судом. Сума пені підлягає стягненню частково за шість місяців, що згідно розрахунку пені НОМЕР_6 станом на 31.12.2006 р., який міститься в матеріалах справи складає 9,44 грн.

За таких обставин справи, зазначена вимога підлягає задоволенню частково в сумі 9,44 грн.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 14,01 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 466,84 грн. -основного боргу, 9,44 грн. -пені, 14,01 грн. - 3% річних.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_7) на користь Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства” (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників 8; код 31476318) 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 84 коп. заборгованості, 9 (дев'ять) грн. 44 коп. -пені, 14 (чотирнадцять) грн. 01 коп. -3% річних, а також судові витрати: 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 88 коп. державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 55 коп. витрат за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні вимог про стягнення 10,42 грн. пені відмовити

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Наріжний С.Ю.