Court ruling № 53015848, 27.10.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року м. Київ К/800/13671/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р.

у справі № 804/9644/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Оіл»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Оіл» (далі - позивач, ТОВ «Прем'єр Оіл») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0000402203 від 25.04.2014 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Прем'єр Оіл» під час взаємовідносин з ПП «Адітум Маркет» за листопад 2013 р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої було складено акт № 885/04-62-22-3/38433972 від 11.04.2014 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 198.1,п. 198.2,п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2013р. на суму 2778789 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014р. №0000402203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 973486,25 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) -778789 грн., штрафні (фінансові) санкції - 194697,25 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.05.2013 р. між ТОВ «Прем'єр Оіл» (покупець) та ПП «Адітум Маркет» (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів №ПР050313.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на перевезення отриманого від постачальника товару, а також сертифікати відповідності.

Також, як встановлено судами, придбані позивачем за вищезазначеним договором нафтопродукти були використані ним у власній господарській діяльності - реалізовані підприємствам покупцям на підставі відповідних господарських договорів, а нафтопродукти, які не були одразу реалізовані покупцям, були оприбутковані позивачем та залишені для зберігання на складі (нафтобазі), яка розташована за адресою: 86117, м. Макіївка, вул. Антропова, 7А, на підставі договору №10-12/2 про надання послуг із зберігання від 14.12.2012 р., який позивачем було укладено з ТОВ «ТПК Хімтрейд».

Крім того, на час здійснення господарських операцій ТОВ «Прем'єр Оіл» та ПП «Адітум Маркет» були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ПП «Адітум Маркет», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

2.Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун