Court ruling № 53015256, 12.10.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/17721/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрін»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року

у справі № 820/11083/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрін»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрін» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами фактичної перевірки ТОВ «Юрін» щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), відповідачем складено акт від 28.05.2013 року № 967/20/40/22/31942026, яким встановлено порушення позивачем п.п. 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0002342201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 910, 00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про незабезпечення позивачем щоденного друкування та зберігання в КОРО фіскального звітного чеку за 28.10.2012 року, а також щодо відсутності прибуткових накладних на товарно-матеріальні цінності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій погодилися із даними доводами податкового органу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до положень п. 4 ст. 17 цього ж Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання у книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0002342201 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340, 00 грн. за незабезпечення позивачем щоденного друкування та зберігання в КОРО фіскального звітного чеку за 28.10.2012 року, оскільки встановлено та підтверджується матеріалами справи, що технічне обслуговування конструкції РРО позивача здійснювалося 29.10.2012 року, а не 28.10.2012 року, як зазначається позивачем.

З приводу реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за що до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 570, 00 грн. слід зазначити таке.

Згідно із п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, об'єктивна сторона цього порушення становить дії, що полягають у реалізації необлікованих товарів. При цьому порушення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації можна встановити шляхом дослідження інформації, що міститься на рахунках бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання.

Встановлено, що на момент проведення перевірки у позивача не було можливості надати необхідні документи у зв'язку з відсутністю бухгалтера на робочому місці.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди погодилися із доводами податкового органу про те, що перевірка проводилась з 14 години 55 хвилин до 17 години 20 хвилин. Отже, у позивача було достатньо часу для надання необхідних документів перевіряючим.

Однак колегія суддів не може погодитись із вказаними доводами судових інстанцій, позаяк суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Право заперечувати щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно не прийнято до уваги долучені до справи копії первинних документів, на підставі яких має встановлюватися правомірність чи необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за відповідне порушення, що не відповідає положенням ст. ст. 11, 86 КАС України.

Отже, судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку із чим справа відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 року № 0002342201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 570, 00 грн.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

В іншій частині судові рішення слід залишити без змін.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрін» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року у справі № 820/11083/13-а в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11.06.2013 року № 0002342201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 570, 00 грн. скасувати, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року у справі № 820/11083/13-а залишити без змін.

В частині направлення справи на новий розгляд ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

В частині залишення судових рішень без змін ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук