Court ruling № 53010363, 21.10.2010, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 р. Справа № 65254/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Обрізка І.М., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання Куземському В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року в справі за позовом приватного підприємства «Бікар» до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, приватне підприємство «Бікар» звернулось з позовом в суд до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому та просило скасувати податкові повідомлення-рішення №1299601703/0 від 29.07.2008 року, №1299601703/1 від 22.08.2008 року, №1299601703/2 від 27.10.2008 року кожним з яких визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 48485,01 грн., з них 16161,67 грн. основного платежу та 32323,34 грн. штрафних санкцій; №0002012301/0/5836 від 31.07.2008 року, №0002012301/1/7224 від 27.08.2008 року, №0002012301/2/9219 від 27.10.2008 року, якими визначено податкове зобовязання по податку на прибуток приватного підприємства на загальну суму 419438 грн., з них 279625 грн. основного платежу та 139813 грн. штрафних санкцій.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач заявив клопотання про уточнення позовних вимог та просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0002012301/0/5836 від 31.07.2008 року, №0002012301/1/7224 від 27.08.2008 року, №0002012301/2/9219 від 27.10.2008 року, №0002012301/3/11436 від 31.12.2008 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого приймались оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Позивач зазначає, що висновки відповідача суперечать вимогам ст. ст. 1, 9, 15 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 5.2.1, 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року в справі №2а-1826/09/2270/9 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в м. Хмельницькому подано апеляційну скаргу в якій, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року в справі №2а-1826/09/2270/9 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Бікар» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що послуги з пошуку покупців - контрагентів для укладення договорів купівлі-продажу, які надавались приватними підприємцями згідно укладених з ними договорів про надання послуг, не підтверджені первинними документами. Так як первинні документи, а саме акти здачі-прийняття робіт, що містяться в матеріалах справи, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Апелянт зазначає, що наявні акти виконаних робіт не свідчать про фактичне надання послуг посередниками та їх зв'язок з підготовкою, організацією продажу товарів, а також, що така діяльність спрямована на отримання доходу підприємством.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що в період з 30.05.2008 року по 27.06.2008 року та з 01.07.2008 року по 14.07.2008 року працівниками Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому на підставі направлень на перевірку та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємством «Бікар» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 01.04.2008 року.

За результатами перевірки складено акт №5791/23-4/32118560 від 21.07.2008 року. На підставі цього акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002012301/0/5836 від 31.07.2008 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток приватного підприємства на загальну суму 419438 грн., з них 279625 грн. основного платежу та 139813 грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено приватним підприємством «Бікар» до Державної податкової інспекції м. Хмельницького, Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області, Державної податкової адміністрації України. Рішеннями цих податкових органів скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002012301/0/5836 від 31.07.2008 року без змін. При цьому за наслідками розгляду скарги прийняті податкові повідомлення рішення №0002012301/1/7224 від 27.08.2008 року, №0002012301/2/9219 від 27.10.2008 року, №0002012301/3/11436 від 31.12.2008 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області, Державної податкової адміністрації України. Рішеннями цих податкових органів скаргу приватного підприємства «Бікар» було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Перевіркою встановлено завищення загальної суми валових витрат за перевірений період в сумі 1118500 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 279625 грн.

Як зазначено в статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Між тим в підпункті 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 вказаного вище Закону зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як вбачається з актів виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи вони не оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема не наведено зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. В актах виконаних робіт зазначено лише, що послуги по залученню клієнтів надані та вказана загальна вартість таких послуг. Згаданими актами не конкретизовано зміст послуг та не вказано їх обсяг, що не дає можливості зясувати, які ж конкретно дії вчинялись та які конкретно послуги надавались.

Таким чином господарські операції, які здійснені підприємством не підтверджені первинними документами, такі не відповідають вимогам, які до них ставляться. А тому витрати здійснені підприємством в оплату за надані агентські послуги, безпідставно включені до валових витрат.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, неповним зясуванням обставин справи, які мають значення для справи, що призвело до неправильного висновку, а тому таке рішення суду необхідно скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому задовольнити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року в справі №2а-1826/09/2270/9 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді І.М. Обрізко

ОСОБА_1

Повний текст

виготовлено та підписано

26.10.2010 р.