№ 52931990, 12.10.2015, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 р. Справа № 804/14459/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в прядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.09.15 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2015 року № 1141-17 про визначення суми податкового зобовязання з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з листопада 2013 року ОСОБА_1 належить на праві власності транспортний засіб «MITSUBISHI PAJERO» 3.2 DID, обємом двигуна 3200 см.куб. державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску. Податковим повідомленням-рішенням від 15.05.2015 року № 1141-17 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання з транспортного податку, який сплачується фізичними особами у розмірі 25000,00 грн. ОСОБА_2 вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не згоден, з огляду на те, що під час придбання зазначеного транспортного засобу ним сплачені всі обовязкові платежі, під час експлуатації витрачаються значні кошти на паливно-мастильні матеріали, у вартість яких входить обовязковий до відрахування до бюджету дорожній збір, акциз на паливо, тому сплата додаткових 25000,00 грн. значно погіршить майновий стан позивача.

Позивач просив розглядати вказану справу в порядку письмового провадження (а.с. 4).

Відповідач - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, заперечення проти позову не надав.

За викладених обставин, у відповідності до ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 придбав у листопаді 2013 року транспортний засіб «MITSUBISHI PAJERO» 3.2 DID, обємом двигуна 3200 см.куб. державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску.

15.05.2015 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення рішення № 1141-17 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобовязання за платежем: «транспортний податок, сплачений фізичними особами» у сумі 25000,00 грн. згідно з підпунктом 54.3.3. пункту54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.6.2. пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням рішенням, позивачем в адміністративному порядку було оскаржено рішення відповідача до ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду яких оскаржуване податкове повідомлення рішення було залишено без змін, а скарги без задоволень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» внесені зміни до Податкового кодексу України, в результаті чого введено в дію статтю 267 «Транспортний податок» .

Пунктом 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування. Об'єкт оподаткування - легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

База оподаткування - є легковий автомобіль (підпункт 267.3 статті 267 Кодексу). Згідно пункту 267.4 статті 267 Кодексу ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Для транспортного податку базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Строки сплати податку для фізичних осіб - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Доводи позивача про подвійне оподаткування суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Та обставина, що позивач здійснює купівлю через мережу АЗС нафтопродуктів не свідчить про те, він є платником акцизного податку .

Норми ст. 267 ПКУ не визнано такими, що суперечать Конституції, отже, вони є діючими та такими, що підлягають виконанню на всій території України. Кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені ПКУ податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього кодексу.

Посилання позивача на тяжкий майновий стан не звільняє його від обовязку сплати транспортного податку, крім того, суд не має відповідної компетенції на звільнення платника податків від сплати відповідних податків або на зменшення цих податків. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх компетенції, визначених Конституцією України та законами України.

На підставі викладеного, судом не встановлено наявності неправомірних дій ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області при формуванні податкового повідомлення-рішення, у звязку із чим, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат слід здійснити з урахуванням вимог ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України. суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2015 року № 1141-17 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2