Decision № 5290607, 15.07.2009, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.09 р. Справа № 24/115

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання Корниєцькій К.О.

за участю:

Представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 19.05.2009 р., паспорт НОМЕР_2, виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 17.03.2005 р.

від відповідача Шеретова О.В., довіреність від 20.05.2009 р., паспорт НОМЕР_3, виданий Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області 10.12.1998 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Черкаси

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк

про стягнення 19 015 грн. 33 коп.

У судовому засіданні 21.05.2009 р. було оголошено перерву до 04.06.2009 р.,

09.07.2009 р. до 15.07.2009 р. згідно ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Черкаси звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк про стягнення 20 701, 91 грн., з яких: 18 189,34 грн. сума боргу за неповернення завдатку; 1 265,98 грн. пеня; 1 073,17 грн. сума інфляції; 173,42 грн. 3% річних.

Заявою про зміну позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 17 778,83 грн., з яких: 16 189,34 грн. сума боргу за неповернення завдатку; 1 299,62 грн. сума інфляції та 3% річних у сумі 289,87 грн., що не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу.

Крім того, позивач заявою від 01.07.2009 р. відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за прострочення платежу в сумі 1 265,98 грн., що також не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою про зменшення позовних вимог від 09.07.2009 р., що не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 17749,35 грн., а саме: 16 177,57 грн. сума боргу за неповернення завдатку; 1 298,75 грн. сума інфляції та 3% річних у сумі 273,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір найму № А-18/60 від 07.12.2007 р., додатки до договору № А-18/60 від 07.12.2007 р., додаткову угоду від 28.11.2008 р. до договору найму № А-18/60 від 07.12.2007 р., роздруківка електронного повідомлення від 12.12.2008 р., лист від 29.12.2008 р., невиконання відповідачем умов договору.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідач надав заяву про розстрочку виконання рішення, якою просив розстрочити виконання рішення до 31.12.2009 р. Стягнення здійснювати щомісячно рівними частками.

У судовому засіданні позивач не заперечував проти надання розстрочки, але не більш ніж на два місяці.

Відповідач наполягав на задоволенні клопотання у наданні розстрочки.

Строк розгляду справи продовжено згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Амстор” (наймодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (наймач) був укладений договір найму № А-18/60 від 07.12.2007 р. (далі - договір), відповідно до якого наймодавець передає, а наймач приймає для використання як торгівельну площу в строкове платне користування частину приміщення торгівельного залу Суспільно-торгівельного центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 40,00 м2 на першому поверсі і зазначену червоним контуром на ситуаційному плані, що є невідємною частиною договору (далі - приміщення) (п. 1.1. договору).

Договір діє з 07.12.2007 р. по 30.11.2008 р. включно (п. 11.1. договору).

Відповідно до п.1 додаткової угоди від 28.11.2008 р. до договору, договір діє з 07.12.2007 р. по 05.12.2008 р.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), тому відносини, що виникають у звязку з договором оренди регулюються нормами статей 759-797 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.1. договору наймач приступає до використання приміщення після здійснення підписання акта прийому-передачі приміщення, а також виконання умов, передбачених п. 5.2. цього договору.

На виконання умов договору наймач передав спірне приміщення, що підтверджується актом передачі нежитлового приміщення в найом від 07.12.2007 р., що є додатком до договору, а також перерахував завдаток у сумі 20200,00 грн., який передбачений п. 5.2. договору, що підтверджується платіжним дорученням № 41 від 26.10.2007 р.

Відповідач не оспорив факту перерахування грошових коштів.

Частиною 1 пункту 5.2. договору передбачено, що наймач зобовязаний не пізніше наступного дня, що слідує за днем укладання договору, внести на розрахунковий рахунок наймодавця, зазначений останнім, завдаток у сумі, що дорівнює двократному розміру місячної плати за користування майном, з метою забезпечення виконання зобовязань. Завдаток залишається в розпорядженні Наймодавця протягом усього терміну дії договору.

За визначене в п. 1.1. договору приміщення наймач зобовязаний сплачувати наймодавцю протягом терміну дії договору плату за користування майном в розмірі 252,50 грн. за 1 м2 найманого приміщення, в т.ч. ПДВ 42,08 грн. на місяць, що еквівалентно 34,35 ЄВРО і всього за місяць 10100,00 грн., в т.ч. ПДВ 1683,33 грн., що еквівалентно 1374,19 ЄВРО.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії договору встановлено з 07.12.2007 р. по 05.12.2008 р., відповідно до п.1 додаткової угоди від 28.11.2008 р. до договору.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом від 04.09.2007 р. позивач повідомив відповідача про те, що не бажає продовжувати строк дії договору.

Таким чином, суд робить висновок, що строк дії договору відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України сторонами не продовжено, тому строк дії договору закінчився як то зазначено у п.1 додаткової угоди від 28.11.2008 р. до договору, а саме 05.12.2008 р.

Після закінчення терміну дії договору (строку найму) або у випадку відмови чи залишення наймачем приміщення до закінчення терміну договору наймач зобовязаний повернути наймодавцеві приміщення за актом прийому-передачі, у стані не гіршому за стан, в якому його було передано в найм. (п. 2.3. договору). Майно вважається повернутим наймодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п.2.4. договору).

У звязку із закінченням терміну дії договору наймач повернув, а наймач прийняв спірне приміщення 05.12.2008 р., що підтверджується відповідним актом повернення нежитлового приміщення від 05.12.2008 р.

Відповідно до ч.1 п. 5.2. договору, у випадку розірвання даного договору за взаємною згодою сторін, у звязку з закінченням терміну дії договору, сума завдатку протягом 15-ти банківських днів з моменту припинення дії договору і передачі приміщення наймодавцю повертається наймачу. При цьому наймодавець має право удержати належні йому за договором суми, якщо такі не були сплачені наймачем по виставлених рахунках наймодавця.

Відповідачем відповідно до п. 5.2. договору було виставлено позивачу до оплати рахунки-фактури № АМе-003894 від 30.11.2008 р., № АМе-003894 від 01.12.2008 р. щодо утримання із суми завдатку заборгованості за платежі, що залишились не сплаченими за договором, а саме з орендної плати за 5 днів (за грудень 2008 р.) та за електроенергію (за листопад 2008 р.).

Листом від 29.12.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму завдатку до 31.12.2008 р., однак відповідачем сума завдатку не повернута до теперішнього часу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за неповернення завдатку, перерахованого відповідачу за договором у розмірі 16 177,57 грн.

Зазначена вимога позивачем доведена, підтверджується матеріалами справи, не спростована відповідачем і підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути суму інфляційних витрат в розмірі 1 298,75 грн. за період з січня 2009 р. по травень 2009 р., 3% річних в сумі 273,03 грн. за період з 29.12.2008 р. по 07.07.2009 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

В процесі розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1 265,98 грн., оскільки дана вимога не передбачена умовами договору.

У звязку із відмовою позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені, провадження у справі в цій сумі підлягає припиненню, на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судом розглянуто клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, строком до 31.12.2009 р.

Позивач у судовому засіданні не заперечував проти надання розстрочки, але не більше ніж на два місяці.

Враховуючи доводи, наведені відповідачем, також виходячи з інтересів та фінансового становища двох сторін, суд вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню частково, а саме на два місяці.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 526, 527, 625, 763, 764, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк про стягнення 19 015 грн. 33 коп., задовольнити частково у сумі 17 749 грн. 35 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 117, р/р № 26004301777060 у філії ГУ Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 32123041, ІПН 321230405626, свідоцтво платника ПДВ № 07288149) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Черкаси (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_4 від 18.04.1996 р.): 16 177,57 грн. суми боргу за неповернення завдатку; 1 298,75 грн. суми інфляції; 273,03 грн. 3% річних; 177,49 грн. державного мита; 267,93 грн. оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення господарського суду № 24/115 від 15.07.2009 р. на два місяця рівними частинами.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми пені у розмірі 1 265,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписано 15.07.2009 р.

Суддя Ломовцева Н.В.