Court ruling № 52899032, 12.11.2013, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа № 755/28509/13-ц

Провадження №2/755/7109/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2013 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2013 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

12 листопада 2013 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст.ст. 11-1, 118 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Як роз`яснено в п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, відповідно до позовних вимог, позивач просить суд: визнати заповіт вчинений від імені ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Дяченко О.О. від 16 квітня 2013 року недійсним.

Дані вимоги є вимогами немайнового характеру, оскільки суд під час розгляду позовів про визнання заповітів недійсними, як виду одностороннього правочину, не встановлює обсяг спадкового майна спадкодавця. У зв`язку з чим, до позовів про визнання заповітів недійсними застосовуються загальні правила підсудності.

Як вбачається з позову, позивачем визначена адреса місця реєстрації відповідача як - АДРЕСА_1, що територіально не відноситься до Дніпровського району м. Києва.

Згідно ст. 115 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, за зареєстрованим в установленому законом порядку місцем проживання відповідача.

Відповідно до 4 ч. 3 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним необхідно повернути позивачу для подання її до належного суду, за зареєстрованим в установленому законом порядку місцем проживання відповідача.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 109, 115, 121, 210, 293, 294 ЦПК України, п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суд -,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - повернути позивачу для подання її до належного суду.

Повернути ОСОБА_1:

- сплачений 05 листопада 2013 року судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 41 копійка, що були сплачені в АТ «Сбербанк Росії» відповідно до квитанції №10-1365 на розрахунковий рахунок 31216206700005, код отримувача: 38012871, код банку отримувача 820019, на користь УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: