Справа № 755/3678/15-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2015 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Бондаревій Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання представника відповідача про залишення позову без руху, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім»єю як дружини та чоловіка, які проживали однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини, визнання права власності та зміну черговості права на спадкування.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову буз руху, оскільки позивачем неправильно визначено ціну позову, в результаті чого судовий збір було сплачено в меншому розмірі.
В судовому засіданні представник позивача заперечує проти задоволення клопотання.
Відповідач в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання.
Суд, заслухавши клопотання представника відповідача, думку представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 й 120 ЦПК України, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Так, звертаючись з клопотанням про залишення позову без руху представник відповідача наполягає на тому, що позивачем під час звернення до суду було неправильно визначено ціну позову та, як наслідок, не в повному обсязі сплачено судовий збір. Будь яких доказів, того, що ціна позову позивачем визначена невірно представником відповідача до суду не надано.
З позову вбачається, що позивач просить суд визнати право власності в порядку спадкування на 1\2 частину автомобіля АУДІ 100, 1987 року випуску та на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, визначивши ціну позову в розмірі 238 000 грн.
Згідно ч.1 ст. 80 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Постановою Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» пунктом 6 роз»ясень, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно зчастиною п'ятою статті 216 ЦК).
Таким чином, з врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстав для залишення позову без руху немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 207, 80 ЦПК України Постановою ПВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд,-
у х в а л и в :
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без руху відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Яровенко
The court decision No. 52897885, Dnipro District Court of Kyiv City was adopted on 29.10.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 755/3678/15-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: