Court ruling № 52876965, 14.01.2014, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua У Х В А Л А

м. Харків

14.01.2014 р. №820/11414/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова до Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», в якому просить суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 3757845,28 грн.

В ході розгляду справи представник позивача ОСОБА_2 надав письмові пояснення по справі, в яких фактично заявив клопотання про закриття провадження по справі, посилаючись на п.1 ч.1 ст.157 КАС України, п.7 ч.1 ст.12 ГПК України, зазначивши, що Господарсько-процесуальний кодекс України не містить будь-яких приписів щодо дії норми п.7 ч.1 ст.12 ГПК України в залежності від дати порушення провадження у справі про банкрутство. Також, представник позивача зазначив, що посилання в ухвалі від 04.11.2013 року Харківського апеляційного адміністративного суду в справі №820/4264/13-а на п.40 інформаційного листа Вищого Господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 р. "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений пункт стосується і вирішення спорів, зазначених у частині четвертій статті 10, статті 20 та частині восьмій статті 23 вказаного Закону та не обмежує розгляд господарськими судами спорів з вимогами до боржника в залежність від дати порушення провадження у справі про банкрутство.

Представник позивача - ОСОБА_1 заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Як вбачається з довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.12) 06.06.2007 року внесена інформація внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

У відповідності до правил частини четвертої статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно п. 7 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

На підставі пункту 1-1 Прикінцевих та Перехідних Положень названого вище Закону, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Згідно до пункту 40 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-ІУ положення Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013 року. Наведене стосується і вирішення спорів, зазначених у частині четвертій статті 10, статті 20 та частині восьмій статті 23 Закону.

Частиною 1 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Абзацу 6 пункту 16 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» зазначає, що відповідно до покладених завдань і функцій, Пенсійний фонду України є субєктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Як вбачається з матеріалів справи - предметом спору є заборгованість по сплаті сум відшкодування виплаченої та доставленої пенсії, наукової пенсії у розмірі 3757845,28 грн. з відповідача. Вказана заборгованість виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника у 2007 році.

Таким чином, суд дійшов висновку, що представник відповідача в обґрунтування клопотання про закриття провадження по справі помилково посилається на норми Господарсько-процесуального кодексу України.

Дані правила можуть бути застосовані лише до справ, які були порушені після набрання чинності Закону України «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-ІУ», тобто з 19.01.2013 року.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі №820/11414/13-а задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 186 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача щодо закриття провадження по справі №820/11414/13-а за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова до Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мар'єнко Л.М.