№ 52798080, 21.10.2015, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 907/126/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Солум"на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 28.04.2015та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.07.2015у справі№ 907/126/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Солум"доуправління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській областіпрозвільнення майна з-під арешту

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.04.2015р., залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 провадження у справі №907/126/15 зупинено до закінчення розгляду Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області кримінальної справи №308/4209/13к, ухвалення вироку та набрання ним законної сили.

Не погоджуючись із винесеними судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Закарпатської області від 28.04.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.02.2015 порушено провадження у справі №907/126/15 та прийнято позовну заяву ТОВ "Солум" до розгляду.

Предметом спору у цій справі є звільнення майна з-під арешту, накладеного постановою слідчого 18.03.2011р. в межах кримінальної справи №1129009 у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а саме на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_6

В ході розгляду даної справи судами встановлено, що в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження №308/4209/13к відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

22.01.2015р. ТзОВ „Солум" звернулось до Ужгородського міськрайонного суду із заявою від 22.01.2015р. про зняття арешту з майна, накладеного постановою слідчого від 18.03.2011р. у вищевказаній кримінальній справі.

Листом від 26.01.2015р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області повідомив позивача про те, що заява про зняття арешту з майна приєднана до матеріалів справи кримінального провадження № 308/4209/13к, судовий розгляд по справі триває, рішення по заяві про зняття арешту з майна буде прийнято під час ухвалення вироку суду у кримінальному провадженні.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №148/15 від 24.04.2015р., адресований судді господарського суду Закарпатської області Пригарі Л.І., в якому зазначено, що станом на 24.04.2015р. у кримінальній справі №308/4209/13к триває судовий розгляд, колегія суддів не ухвалювала рішення щодо майна, на яке згідно постанови слідчого від 18.03.2011р. накладено арешт.

Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що розгляд кримінальної справи №308/4209/13к має істотне значення для з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін стосовно предмета спору в справі та унеможливить постановлення суперечливих рішень.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як зазначено в абзацах другому і третьому підпункту 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

- пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України);

- під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, суди попередніх інстанцій не з'ясувавши належним чином неможливості розгляду даної справи, дійшли помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Отже, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції припустились неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, оскаржувані судові рішення відповідно до пункту 3 статті 1119 та частини першої статті 11110 ГПК України підлягають скасуванню, а справа - передачі на розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду слід врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 28.04.2015 у справі №907/126/15 скасувати.

Справу №907/126/15 направити до господарського суду Закарпатської області на розгляд.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк