Court ruling № 52762913, 19.10.2011, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

19 жовтня 2011 року№ 2а-14853/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська плодоовочева база" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодовоовочева база» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2011 року № НОМЕР_1.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2011 року, прийняте на підставі акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 17.06.2011 року № 3159/23-222-31923768, яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у взаємовідносинах з фірмами ТОВ «Промбудівельник Делюкс», ТОВ «Юридичний офіс «Б.С. Едвайзер»та ТОВ «Феріартос ЛТД».

В той же час, позивачем не надано належним чином засвідченої копії зазначеного акту перевірки, також не надано в обґрунтування позовних вимог первинні та інші документи на підтвердження фактичної поставки товарів (надання послуг), у т.ч. договори, які укладались з контрагентами, податкові накладні, докази використання у власній господарській діяльності продукції, яка поставлялась на підставі зазначених договорів; докази наявності у ТОВ «Промбудівельник Делюкс», ТОВ «Юридичний офіс «Б.С. Едвайзер»та ТОВ «Феріартос ЛТД»та позивача трудових та матеріальних ресурсів, а також транспортних засобів, виробничого обладнання, складських приміщень для зберігання товару; видаткові накладні; податкові накладні, рахунки-фактури; сертифікати якості/відповідності; копії довіреності на отримання матеріальних цінностей; витяги з журналу реєстрації довіреностей на отримання матеріальних цінностей; транспортні документи; докази оплати товарів; докази подання ТОВ «Промбудівельник Делюкс», ТОВ «Юридичний офіс «Б.С. Едвайзер»та ТОВ «Феріартос ЛТД»до податкової інспекції декларацій з ПДВ за спірний період.

Таким чином, наведене вище свідчить про недотримання вимог ст. 106 КАС України та є недоліком позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.

Частиною пятою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку подання позовної заяви представником з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Як вбачається із позовної заяви, вона підписана генеральним директором ОСОБА_1, однак в порушення зазначених вище вимог до позовної заяви не додано відповідного документу, який би підтверджував повноваження ОСОБА_1 (копії протоколу загальних зборів учасників, витягу зі статуту товариства тощо), що станом на день подачі позову до суду він (вона) є директором ТОВ «Дніпровська плодовоовочева база»та має повноваження діяти без довіреності від імені юридичної особи.

Окрім того, позивачем не надано актуальний (станом на час звернення до суду) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців та свідоцтва про державну реєстрацію стосовно позивача, що унеможливлює перевірку дотримання вимог КАС України щодо встановлення дієздатності позивача та наявності відповідних повноважень у керівника (в контексті положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України та ч. 3 ст. 48 КАС України) у взаємозвязку з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 107 КАС України та відповідно створює перешкоди для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в строк до 04 листопада 2011 року включно шляхом надання належним чином засвідченого акту перевірки від 17.06.2011 року №3159/23-222-31923768; надання первинних та інших документів на підтвердження фактичної поставки товарів; доказів наявності у контрагентів та позивача трудових та матеріальних ресурсів транспортних засобів, необхідних для здійснення спірних операцій у спірний період; приміщень у контрагентів для зберігання товарів; податкових накладних (з доказами їх включення до реєстру) та видаткових накладних, сертифікатів якості/відповідності, копій довіреностей на отримання матеріальних цінностей, витягів з журналу реєстрації довіреностей на отримання матеріальних цінностей, транспортних документів; доказів оплати товарів; доказів подання контрагентами до податкової інспекції декларацій з ПДВ та податку на прибуток за спірний період; документу, що підтверджує займану посаду та повноваження директора ТОВ «Дніпровська плодовоовочева база»(копію протоколу загальних зборів учасників, витягу зі статуту товариства тощо); актуального (станом на момент звернення до суду) витягу щодо позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодовоовочева база» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 04 листопада 2011 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута їм відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Патратій