Court ruling № 52625571, 20.10.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/44125/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 25 лютого 2011 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про зобов'язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

До поданої касаційної скарги заявник не додав документу про сплату судового збору.

Відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів, передбачених на його сплату. Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованим.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Платіжні реквізити для справляння судового збору за подання до Вищого адміністративного суду України касаційної скарги: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Також з матеріалів касаційної скарги вбачається, що відповідач пропустив строк касаційного оскарження рішення апеляційного суду. Клопотання про поновлення цього строку не заявляє та не подає доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку касаційного оскарження.

За таких обставин, у відповідності із вимогами частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України про залишення її без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Залишити касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 25 лютого 2011 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року без руху.

Надати строк в тридцять днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків, подання заяви про поновлення строку та доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, або зазначення інших підстав для поновлення строку.

Невиконання вимог цієї ухвали тягне наслідки, передбачені частиною 3 статті 108 або частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Цуркан