У Х В А Л А
1 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -розглянувши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Котлогаз» до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 серпня 2014 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОДПІ на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 5 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року про задоволення позову.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 7 липня та 1 вересня 2014 року (справи №№ К/800/65732/13, К/800/751/14 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила доводи заяви і дійшла висновку про таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 239 КАС у заяві про перегляд судових рішень зазначається обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС.
Зі змісту поданої заяви убачається, що у ній порушується питання про перегляд рішення суду касаційної інстанції, в якому не сформульовано висновку щодо застосування норм матеріального права при вирішенні справи судами попередніх інстанцій. У цьому рішенні суд касаційної інстанції лише зазначив, що погоджується з правильністю і обґрунтованістю рішень цих судів. Копій рішень судів попередніх інстанцій із висновками про правозастосування до заяви не додано.
З наведеного висновується, що заява про перегляд не містить обґрунтування на підтвердження неоднаковості в правозастосуванні, тому вона не може бути підставою для допуску справи до провадження.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Котлогаз» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 серпня 2014 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді О.Б. Прокопенко
О.О. Терлецький
The court decision No. 52620780, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine) was adopted on 01.10.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 816/1452/15. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: