Decision № 524010, 22.03.2007, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.07 Справа № 3/34

Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом

Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед", смт.Велика Димерка, Броварського району Київської області

до Комунального підприємства "Краснодонське підприємство громадського харчування", м. Краснодон Луганської області

про стягнення 2 692 грн. 09 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Отрахов В.М. (дов. від 19.02.07 № 124-L),

від відповідача –Чубейко Т.І. (дов. від 07.02.07 № 141),

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 2 692 грн. 09 коп., з них: 2 476 з них: 2 476 грн. 72 коп. –сума основного боргу та 215 грн. 37 коп. – пеня.

Представниками сторін подане клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом розглянуте та задоволене.

Листом від 07.02.07 № 142, зданим у судовому засіданні 08.02.07, відповідач позовні вимоги визнав в сумі основного боргу - 2 476 грн. 72 коп., повідомив про неможливість негайного погашення заборгованості, посилаючись на скрутне матеріальне становище підприємства та звернувся з проханням відстрочити платежі за вказаною заборгованістю.

Заявою від 01.03.07 № 680, зданою у засіданні суду 02.03.07, позивач в порядку ст.22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу - на суму 100 грн. 00 коп., посилаючись на оплату відповідачем цієї частини боргу, та в частині стягнення пені - на 09 грн. 02 коп., надавши уточнений розрахунок пені, та просить стягнути з відповідача 2 583 грн. 07 коп., з них: 2 376 грн. 72 коп. –основного боргу та 206 грн. 35 коп. –пеня.

Дослідивши обставини справи, додатково надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

Заявою від 01.03.07 № 680, зданою у засіданні суду 02.03.07, позивач в порядку ст.22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог. Вказана заява розглянута та прийнята судом, як така, що не суперечить ст.22 ГПК України. Позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 583 грн. 07 коп., з них: 2 376 грн. 72 коп. –основного боргу та 206 грн. 35 коп. –пеня.

Між сторонами у справі укладено договір від 28.03.06 № 8709218, за умовами якого “Компанія” (позивач у справі) прийняв на себе зобов’язання здійснити доставку товару (продукцію з торговою маркоюмКомпанії «Кока-Кола»), а “Замовник” (відповідач у справі) –прийняти і оплатити “товар” на умовах цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за вказаним договором та поставив відповідачеві відповідний товар за накладною від 03.05.06 (а.с.12) на суму 5184 грн..

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, у зв’язку з чим за ним утворився борг у сумі 2 376 грн. 72 коп., який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того відповідно до п.4.2 договору позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату за отриманий товар у сумі 206 грн. 35 коп., яку позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідач визнав позов у повному обсязі .

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оцінивши доводи сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Борг у сумі 2 376 грн. 72 коп. підтверджений матеріалами справи, у тому числі підписаними сторонами без доповнень та зауважень актами звірення взаємних розрахунків станом на 16.03.07. Розрахунок пені у сумі 206 грн. 35 коп. відповідає умовам п.4.2 вказаного договору.

Заявлене у листі від 07.02.07 № 142, зданому у судовому засіданні 08.02.07, клопотання відповідача відстрочити платежі за заявленою у позові заборгованістю відхиляється судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.

Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Умовами надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, згідно з якими господарський суд має право за заявою сторони залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у передбачений законом строк. За заявою сторони суду надане право надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення лише у виняткових випадках.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, інші обставини справи.

Відповідач не надав суду документальне обґрунтування можливості погашення суми боргу (джерела надходження) через конкретний період часу станом на 01.09.07. Тобто відсутні обґрунтування відстрочки виконання судового рішення на конкретний період часу, до 01.09.07.

Враховуючи викладене, наявність інфляційних процесів у економіці держави, інші обставини справи, у тому числі те, що позивач у судових засіданнях категорично заперечував проти надання такої відстрочки платежів за заявленою у позові заборгованістю, суд відхилив вищевказане клопотання відповідача.

Згідно з ч. 3 п.38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, при зменшенні позовних вимог внесене мито не повертається.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 549 ЦК України, керуючись ст.ст. 44,49, ч.5 ст.78, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Краснодонське підприємство громадського харчування", Луганська область, м. Краснодон, мікроцентр, 24, код 21777394,

на користь Іноземного підприємства "Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед", Київська область, Броварський район, смт.Велика Димерка, 51 км Санки-Петербурзького шосе, код 21651322,

борг у сумі 2376 грн. 72 коп., та пеню у сумі 205 грн. 35 коп., витрати по державному миту –97 грн. 87 коп. та 113 грн. 22 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –23.03.07.

Суддя М.Л. Доманська