Cправа № 127/23861/15-ц
Провадження № 2/127/7199/15
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2015 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення моральної та матеріальної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка одночасно діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, звернулись до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 119 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху з метою усунення недоліків.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 4, ч. 3, 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітньої плати (487,2 грн.), а позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Звернувшись до суду із зазначеним позовом, позивачі пред»явили до відповідачів вимоги немайнового характеру, а саме: зобов»язати не чинити перешкоди позивачам у користуванні частиною будинку, не чинити перешкоди ОСОБА_1 у встановленні перестінків, паркану та не чинити перешкоди ОСОБА_1 у використанні системи газопостачання. Тобто, позов містить три вимоги немайнового характеру пред»явлених позивачкою ОСОБА_1 та одну вимогу немайнового характеру предявлену ОСОБА_2, а тому відповідно до положень ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору який підлягає сплаті за вказані вимоги становить 1948,8 грн. (487,2 грн.*4=1948,8 грн.). При цьому, суд ще раз звертає увагу, що судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.
Крім того, позовна заява містить вимогу майнового характеру, а саме про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. матеріальної шкоди, а також вимогу немайнового характеру про стягнення на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральної шкоди по 10000,00 грн. на кожну. Тобто за вимогу майнового характер слід сплатити 487,20 грн., а також кожний з позивачів повинен сплатити за вимогу про відшкодування моральної шкоди по 487,20 грн.
Отже, за подання позовної заяви, розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 3897,60 грн. (1948,8 грн. +487,2 грн. + (487,20 х3)), адже позов містить вимоги майнового та немайнового характеру. Натомість, позивачкою ОСОБА_1 відповідно до квитанції № 22 від 08 жовтня 2015 року сплачено судовий збір в розмірі 243,6 грн., що у данному випадку є недостатнім.
Відповідно до п. п. 5,6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Позивачкою ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу про солідарне стягнення з відповідачів матеріальної шкоди. Відповідно до п. 2, 3 постанови пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. Одночасно, позивачами заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів моральної шкоди. Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Подана позовна заява не містить викладу обставин щодо неправомірності дій відповідачів, які призвели до спричинення матеріальної шкоди, в чому саме полягає матеріальна шкода, наявність вини відповідачів, в чому полягає моральна шкода кожного з позивачів, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачам, з яких міркувань вони виходив, визначаючи розмір моральної шкоди. Одночасно не містить позовна заява і зазначення доказів про наведені обставини, зазначення доказів про чинення відповідачами перешкод у користуванні власністю, встановленні перестінків, паркану та користування системою газопостачання, а також підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 7 ст. 119 ЦПК України, у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Відповідно до ст. .39 ЦПК України, права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Предявляючи позов, позивачка ОСОБА_2 зазначає про те, що одночасно представляє інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_3, натомість позовна заява не містить зазначення підстав для звернення за захистом інтересів.
Суд звертає увагу на те, що в обґрунтування позовних вимог про усунення перешкод в користуванні власністю, позивачі посилаються на положення ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. При цьому позовна заява не містить викладу обставин із посиланням на докази щодо наявного у позивачки ОСОБА_2А або у неповнолітньої ОСОБА_3 права власності відносно нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Маяковського, 265.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись ст.121 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю стягнення моральної та матеріальної шкоди залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше пяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачам зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
The court decision No. 52335113, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 15.10.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 127/23861/15-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: