№ 523243, 02.02.2007, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" лютого 2007 р. Справа № 466/18-06

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань № 205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Яготинського районого споживчого товариства

до Державної податкової інспекції в Яготинському районі, м.Яготин

про скасування податкового рішення

За участю представників:

Позивач - Ярош М.В.

Відповідач - Мороз В.М., Дармограй С.І.

Суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Яготинського районного споживчого товариства (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Яготинському районі (далі –відповідач) про скасування податкового рішення № 0000322306/0 від 27.09.2006 року.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 11.12.2006 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства та призначено попереднє судове засідання на 22.12.2006 року. В судовому засіданні 22.12.2006 року було постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду на 16.01.2007 року. За клопотанням відповідача в судовому засіданні 16.01.2007 року розгляд справи було відкладено до 02.02.2007 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірне застосування відповідальності, передбачено ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»за порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 567 від 23.04.2003 року Про впровадження марок акцизного збору нового зразка, оскільки пляшка вина без акцизної марки знаходилась в підсобному приміщенні для повернення поставщику. Також позивач вважає протиправним застосування до нього відповідальності передбаченої ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення п. 11 п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки спірна сума грошових коштів є власними коштами продавця, які знаходились не на місці проведення розрахунків, а біля власного гаманця. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, п. 8 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій за порушення норм цього закону приймається згідно з додатками до Порядку, таким чином, за встановлені в Акті перевірки порушення відповідальність не може застосовуватись одним податковим рішенням.

Відповідач у відзиві позовні вимоги заперечив, оскільки позивачем не спростовано по суті встановлених порушень щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків даним денного звіту РРО, відповідно до п. 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854 наявність в підсобному приміщенні пляшки вина свідчить про його зберігання. Також відповідач вважає, що невідповідність форми рішення не спростовує встановлені порушення та не звільняє від відповідальності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними докази, суд встановив.

Працівниками ДПІ у Яготинському районі була проведена перевірка магазину, що розташований за адресою: Київська обл., м. Яготин, вул.Шевченка, 10, який належить позивачу.

Перевірка здійснена на підставі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 001720 від 18.09.2006 року. Як вбачається з Акту, в ході перевірки були виявлені порушення:

- п. 11 п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків даним денного звіту реєстратора розрахункових операцій на 209 грн. У зв’язку з таким порушенням до позивача було застосовано відповідальність, передбачену ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- Постанови Кабінету Міністрів України № 567 від 23.04.2003 року Про впровадження марок акцизного збору нового зразка та, відповідно, ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виявилось в зберіганні пляшки вина без акцизної марки. У зв’язку з таким порушенням до позивача було застосовано відповідальність, передбачену ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За встановлені в Акті перевірки порушення було винесене спірне податкове рішення № 0000322306/0 від 27.09.2006 всього на суму 2830 грн.

Позивач, заперечуючи факти порушень та правомірність застосування відповідальності, звернувся до господарського суду з позовом про скасування спірного податкового рішення.

При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до п.11 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування ,цін товарів та (послуг) та обліку їх кількості; п.13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено термін - місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти, також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При цьому поняття особисті кошти продавця законодавчо не визначено і не впливає на суть порушення. Таким чином, наявність грошових коштів в сумі 209 грн., які не обліковані в денному звіті РРО, в місці проведення розрахунків, не залежно від того, кому вони належать, є порушенням п.13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а оскільки не можливо встановити походження спірної суми готівки, наявність в місці проведення розрахунків 209 грн. не зазначених в денному звіті РРО свідчить про порушення п.11 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та Постанови Кабінету Міністрів України № 567 від 23.04.2003 року Про впровадження марок акцизного збору нового зразка, відповідні вимоги стосуються виробників алкогольної продукції щодо необхідності маркування алкогольних напоїв акцизними марками. Підприємство позивача здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тому не підпадає під дію вищезазначених норм законодавства.

Однак, виявлення під час перевірки наявності пляшки вина без акцизної марки є порушенням п.12 Постанови КМУ №854 від 30.071996 року «Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», який передбачає, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або іншій тарі згідно із законодавством.

Відповідно до абз.13 ч.2 ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору передбачено штрафну санкцію - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

З пояснень позивача вбачається, що пляшка вина без акцизної марки знаходилась в підсобному приміщенні для повернення її постачальнику, таким чином позивачем підтверджено факт наявності в підсобному приміщенні немаркованої алкогольної продукції, яка зберігалась, принаймні, до моменту її повернення поставщику.

З огляду на викладене, застосування відповідачем штрафних санкцій є правомірним, оскільки позивачем не вжито всіх передбачених законодавством заходів для запобігання порушенням вимог Закону та попередження відповідальності.

Досліджуючи посилання позивача на порушення відповідачем п. 8 Порядку застосування фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, судом встановлено, що спірним податковим рішення, винесеним відповідно до Додатку 8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С", протиправно застосована відповідальність, передбачена ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», тому податкове рішення № 0000322306/0 від 27.09.2006 року в частині нарахування 1700 грн. фінансових санкцій не відповідає встановленій формі і не може вважатись правомірним, що передбачає його скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду спору судом встановлено, що визначені в акті перевірки порушення обґрунтовані, застосована спірним податковим рішенням № 0000322306/0 від 27.09.2006 року відповідальність є правомірною і відповідає вимогам чинного законодавства, однак, податкове рішення № 0000322306/0 від 27.09.2006 року не відповідає встановленій Порядком застосування фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, формі щодо нарахування 1700 грн. фінансових санкцій, тому підлягає скасуванню в цій частині.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо протиправності застосованої відповідальності позивачем не доведені та необґрунтовані, відповідачем спростовані, однак позов про скасування податкового рішення № 0000322306/0 від 27.09.2006 року підлягає задоволенню в частині нарахування фінансових санкцій у сумі 1700 грн. на підставіст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у зв’язку з порушенням форми рішення суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. підлягає з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України,

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове рішення Державної податкової інспекції у Яготинському районі № 0000322306/0 від 27.09.2006 року в частині нарахування фінансових санкцій у сумі 1700 грн. на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Яготинського районного споживчого товариства (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Шевченка, 7, код 30441567) 3,40 (три) грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В задоволенні позову щодо скасування податкового рішення Державної податкової інспекції у Яготинському районі № 0000322306/0 від 27.09.2006 року в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 1130 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Кошик А. Ю.