ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2015Справа №910/15819/15
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Форум Краси"простягнення 2 917 938 грн 57 коп.Представники: від позивача: Фесенко О.М. - представник за довіреністювід відповідача: не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:
19.06.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Златобанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Краси" про стягнення 2 917 938 грн 37 коп. заборгованості за кредитним договором № 175/11-KL від 11.07.2011, у тому числі: 2 807 964 грн 93 коп. заборгованості по кредиту, 100 447 грн 93 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 870 грн 95 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 2 144 грн 40 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 110 грн 36 коп. 3 % річних та 5 000 грн 00 коп. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Краси" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами кредитного договору № 175/11-KL від 11.07.2011, належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останньої виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 2 807 964 грн 93 коп. та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 100 447 грн 93 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2 870 грн 95 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2 144 грн 40 коп., 3 % річних у розмірі 110 грн 36 коп. та штраф за неналежне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5 000 грн 00 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 порушено провадження у справі № 910/15819/15 та справу призначено до розгляду на 11.08.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 03.09.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконання сторонами вимог ухвали суду.
03.09.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 розгляд справи відкладено на 17.09.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконанням останнім вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 розгляд справи відкладено на 15.10.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконанням останнім вимог ухвали суду.
Представник відповідача у судове засідання 03.09.2015 15 не з'явився, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21113686, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з офіційного веб сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku про відстеження рекомендованого поштового відправлення за № 01030 35406771 та списком згрупованих поштових рекомендованих з повідомленням відправлень від 23.09.2015.
У судове засідання 15.10.2015 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 15.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
11.07.2011 між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум Краси" (позичальник за договором) укладено кредитний договір № 175/11-KL, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів та придбання нерухомості з максимальним лімітом заборгованості, визначеного умовами договору, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, не пізніше визначеного умовами договору строку, сплатити проценти за користування кредитними коштами та виконати інші умови даного кредитного договору.
В подальшому між сторонами були укладені додаткова угода № 1 від 09.11.2013 та договори про внесення змін до кредитного договору № 175/11-KL від 11.07.2011, а саме: № 2 від 18.07.2013, № 3 віл 01.09.2014, № 4 від 26.09.2014, № 5 від 20.11.2014 та № 6 від 08.01.2015.
Відповідно до розділу 1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін № 5 від 20.11.2014, банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 2 900 000 грн 00 коп. зі строком повернення не пізніше 09.07.2015 та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % річних.
Кредитні кошти надаються позичальнику в межах максимального ліміту за кредитною лінією шляхом перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником заявками та документами, відповідно до чинного законодавства України (пункт 2.2 кредитного договору).
Згідно з пунктом 2.5. договору позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.
У відповідності до умов пункту 3.4.3. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені даним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі і у випадку настання несприятливих обставин/подій.
Відповідно до пункту 3.1.4 кредитного договору кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за цим кредитним договором частково чи/або у повному обсязі вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів (за їх наявності) у разі настання та/або існування хоча б однієї з таких обставин: у випадку одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов; недійсності та/або недостовірності та/або порушення позичальником/поручителем/ заставодавцем заяв та/або гарантій, викладених в кредитному договорі/договорах забезпечення, фінансової звітності позичальника/поручителя/заставодавця та/або будь-якої іншої документації, яка надається до банку для виконання кредитного договору та/або договорів забезпечення; настання/існування будь-якої з несприятливих обставин/подій; використання кредитних коштів не за цільовим призначення; за наявності/можливості виникнення інших обставин, які свідчать/можуть свідчити про те, що надані позичальнику кредитні кошти своєчасно не будуть повернуті; в інших випадках, передбачених цим кредитним договором та/або чинним законодавством України.
Пунктом 3.4.10. кредитного сторонами погоджено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит та сплатити проценти на вимогу кредитодавця у випадках передбачених кредитним договором.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредит 3 320 000 грн 00 коп. на умовах, передбачених укладеним між сторонами кредитним договором № 175/11-KL від 11.07.2011, з урахування змін та доповнень, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особового рахунку відповідача за період з 11.07.2011 по 15.04.2015.
Судом встановлено, що позичальник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом за лютий та березень 2015 року, у зв'язку з чим, станом на 16.04.2015, у відповідача виникла заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором № 175/11-KL від 11.07.2011 у розмірі 100 447 грн 93 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 175/11-KL від 11.07.2011 щодо повної та своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами, позивач направив на адресу відповідача лист-попередження № 578 від 17.03.2015.
З урахуванням положень пункту 3.1.4 кредитного договору № 175/11-KL від 11.07.2011 та у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у позивальника перед банком виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 2 807 964 грн 93 коп. та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за лютий та березень 2015 року у розмірі 100 447 грн 93 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 2 807 964 грн 93 коп. та сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за лютий та березень 2015 року у розмірі 100 447 грн 93 коп.
Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Частиною 2 статті 17 вказаного Закону встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи.
Нормами частини 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21113776, станом на дату порушення провадження у справі № 910/15819/15 (23.06.2015), Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Краси" (ідентифікаційний код 33947272) було зареєстровано за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, літ А., проте станом на 11.08.2015 (спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21114282) місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Краси" (ідентифікаційний код 33947272) є: 72503, Запорізька обл., Якимівський р-н, смт Якимівка, вул. Леніна, буд. 113.
Таким чином, у урахуванням норм частини 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, справа № 910/15819/15 є підсудною Господарському суду міста Києва.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з повернення кредиту у розмірі 2 807 964 грн 93 коп. та заборгованість зі відсотків за користування кредитом, нарахованих за лютий та березень 2015 року у розмірі 100 447 грн 93 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за кредитним договором № 175/11-KL від 11.07.2011, позивачем нараховано позичальнику 2 870 грн 95 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 2 144 грн 40 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 110 грн 36 коп. 3 % річних та 5 000 грн 00 коп. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пунктом 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.
Відповідно до пункту 4.3 кредитного договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, передбачених пунктом 3.4 (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 000 грн 00 коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені та штрафу) відповідно до пункту 4.1 та 4.3. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 175/11-KL від 11.07.2011, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 2 870 грн 95 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2 144 грн 40 коп., 3 % річних у розмірі 110 грн 36 коп. та штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5 000 грн 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на день звернення позивача за позовом до суду) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 28.12.2014, № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн 00 коп.
Нормами пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на день звернення позивача за позовом до суду) встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 12 травня 2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 травня 2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації АБ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АБ «Златобанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ «Златобанк».
Враховуючи викладене та виходячи з розміру заявлених позовних вимог, витрати по сплаті судового збору до державного бюджету покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст., 75 ст. 82, ст. 82-1, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Краси" (72503, Запорізька обл., Якимівський р-н, смт Якимівка, вул. Леніна, буд. 113, ідентифікаційний код 33947272) на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, ідентифікаційний код 35894495) заборгованість по кредиту у розмірі 2 807 964 (два мільйони вісімсот сім тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн 93 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 100 447 (сто тисяч чотириста сорок сім) грн 93 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 2 870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн 95 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2 144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн 40 коп., 3 % річних у розмірі 110 (сто десять) грн 36 коп. та штраф за неналежне виконання зобов'язань за договором у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Краси" (72503, Запорізька обл., Якимівський р-н, смт Якимівка, вул. Леніна, буд. 113, ідентифікаційний код 33947272) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 58 358 (п'ятдесят вісім тисяч триста п'ятдесят вісім) грн 77 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 16.10.2015
Суддя Н.Б. Плотницька
The court decision No. 52317841, Commercial Court of Kyiv was adopted on 15.10.2015. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 910/15819/15. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: