ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16 жовтня 2015 року Справа № 905/88/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Грека Б.М.- головуючого, Бондар С.В., Кривди Д.С. (доповідач),розглянувши матеріали касаційної скаргиРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.08.2015у справі№ 905/88/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПрокурора міста Маріуполя в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ"провнесення змін до договору,ВСТАНОВИВ:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної.
Згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 1218 грн.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Отже, за подачу касаційної скарги на постанову суду у даній справі з немайновим характером спору має бути сплачено судовий збір у сумі 852,60 грн. Проте доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області до матеріалів касаційної скарги не додано. Натомість, останнім заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого скаржник посилається на недостатність бюджетних призначень для сплати судового збору в установленому розмірі через неналежне фінансування.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, звільнити від сплати судового збору. У розумінні приписів наведеної норми єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору господарським судом є врахування ним майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (п.3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7).
Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, скаржником не надано належних доказів того, що фінансове становище останнього робить неможливим на теперішній час сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується, враховуючи майновий стан сторони, то колегія суддів не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки скаржником не надано належних доказів, які підтверджували б його скрутне фінансове становище.
Відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2015 у справі №905/88/15 Господарського суду Донецької області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий Б. Грек
Судді С. Бондар
Д. Кривда
The court decision No. 52316619, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 16.10.2015. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 905/88/15. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: