№ 52313764, 15.10.2015, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2015 р. № 820/7720/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лук'яненко М.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути на користь бюджету заборгованість по зобов'язанню платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед бюджетами у розмірі 2248,88 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг у розмірі 2248,88 грн. Наявність у відповідача податкового боргу, на думку позивача, свідчить про невиконання відповідачем свого обовязку щодо сплати податків і зборів у строки та розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідач, в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутністю не надавав.

Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку

Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, взято на облік в органах доходів і зборів з 06.08.1998 року, відповідно до довідки від 29.07.2015 року №539/10/20-14-18-052 (а.с. 4).

Згідно заяви відповідача від 18.01.2012 року, останній знаходиться на спрощеній системі оподаткування, та відноситься до першої групи платників єдиного податку (а.с.5-6).

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Частиною 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

З матеріалів справи судом також встановлено, що фахівцями Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2013 рік, результати якої оформлені актом №1181/1701/НОМЕР_1 від 31.12.2014 року, яким зафіксовано порушення: п.п.47.1.2 п.47.1 ст. 47, п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49, абз. 1 п.294.1 ст. 294 Податкового кодексу України, в результаті чого нараховано штраф відповідно до вимог п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (а.с. 39-40).

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0002451701 від 18.02.2015 року (а.с. 38).

Відповідно п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно до ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків, судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2248,88 грн., яка на момент звернення позивача до суду відповідачем не погашена (а.с. 8).

Зі змісту статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, позивачем винесено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 209-25 від 27.03.2015 року (а.с. 7).

На час розгляду справи в суді, відповідачем податковий борг у сумі 2248,88 грн. не погашено.

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

За правилами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути на користь бюджету заборгованість по зобов'язанню платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (64300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перед бюджетами у розмірі 2248.88 (дві тисячі двісті сорок вісім гривень вісімдесят вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко