Справа № 415/1994/14-ц
Провадження № 22ц/782/476/15
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
15 жовтня 2015 року м. Сєвєродонецьк
Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області Кострицький В.В., розглянувши апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 08 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про визнання права власності на майно, третя особа - ОСОБА_4, -
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду Луганської області з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянтом не сплачена сума судового збору, а апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
З урахуванням зазначених обставин ухвалою судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 07 серпня 2015 року апеляційну скаргу було залишено без руху, при цьому апелянту було надано строк протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали звернутись до апеляційного суду із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, вказавши причини пропуску строку та надавши відповідні докази на підтвердження своїх доводів, а також надати копію довідки про розмір пенсії та копію листка непрацездатності. Також апелянту було роз'яснено, що у випадку неподання такої заяви або якщо викладені в заяві підстави пропуску строку будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копія зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу ОСОБА_1 07.08.2015 року та отримана апелянтом 12.08.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а. с. 100). Проте, у встановлений суддею строк, апелянт не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 07 серпня 2015 року до останнього часу.
За таких обставин апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 08 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про визнання права власності на майно, третя особа - ОСОБА_4 слід визнати неподаною і такою, що підлягає поверненню апелянту відповідно до вимог ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України.
Одночасно апелянту роз`яснюється, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 08 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про визнання права власності на майно, третя особа - ОСОБА_4 вважати неподаною та повернути апелянту.
Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя:
The court decision No. 52299430, Luhansk Regional Court of Appeal was adopted on 15.10.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 415/1994/14-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: