Decision № 5227993, 13.05.2009, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2009 р.Справа № 4/42-832 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1, Хмельницької області

до Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Тернопільської області

про стягнення 41 968 грн. 33 коп.

За участю представників сторін:

позивача: підприємець - ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_2.)

адвокат - ОСОБА_2 (довіреність НОМЕР_3.)

відповідача: представник - Кучмак В.З. (доручення НОМЕР_3.)

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 АДРЕСА_1, Хмельницької області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Тернопільської області про стягнення 41 968 грн. 33 коп.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2009р. позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві на позов № 7 від 12.05.2009р. та його представник у судовому засіданні повідомив суду, що позивачем не були виставленні рахунки для проведення оплати наданих послуг, а вимога про виконання зобовязання направлена йому лише 18.04.2009р., тому термін виконання грошового зобовязання настав лише 26.04.2009р., а також визнав суму боргу і 3% річних у розмірі 56 грн. 91 коп. та заперечив проти нарахування інфляційних втрат.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський суд встановив наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 16 вересня 2008р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Перевізник) та Закритим акціонерним товариством "Кременецьцукор" (Замовник) укладено договір № 33 на надання послуг по перевезенню цукрових буряків та виробленого з них цукру-піску, жому з урожаю 2008р., згідно з умовами якого Перевізник зобовязався на підставі розпоряджень Замовника та відповідно до тарифів, погоджених з останнім (Додаток №2 до Договору) здійснити перевезення вантажу, а також дотримуватись виконання інших обовязків, передбачених п. 2 (розділ 1 Договору), а Замовник зобовязався здійснити оплату наданих послуг;

- на виконання умов Договору Перевізником надано послуги по перевезенню вантажу загальною вартістю 38 467 грн. 80 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (всього 67 штук);

- згідно п. 2 розділу ІІ Договору вартість наданих послуг Замовник перераховує Перевізнику при виставленні ним рахунків та проведенні взаємозвірки;

- як випливає із матеріалів справи, 17.12.2008р. сторонами проведено взаємозвірку по договору № 33, про що складено акт, яким підтверджено заборгованість ЗАТ «Кременецьцукор»перед Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1;

- 18.04.2009р. позивачем направлена відповідачу вимога про виконання зобовязання, в порядку ст. 530 ЦК України на суму 38 467 грн. 80 коп., яка у встановлені цією статтею терміни виконана не була.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору перевезення вантажу, що регулюється главою 64 ЦК України, ст. 909 якої встановлено, що одна сторона (перевізник) зобовязана доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу відповідну плату.

Таким чином, приймаючи до уваги встановленні судом обставини, слід рахувати, що на день заявлення позову відповідач допустив заборгованість по договору № 33 від 16.09.2008р. в сумі 38 467 грн. 80 коп., тому вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано, у відповідності до ст.ст. 33-34 ГПК України, заявлені і не оспорені відповідачем.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також з огляду на те, що у відповідності з вимогами п. 2 розділу ІІ Договору № 33 від 16.09.2008р., позивачем не були виставленні рахунки відповідачу для проведення оплати наданих послуг, а вимога про виконання зобовязання направлена позивачем 18.04.2009р., відповідно термін виконання зобовязання настав лише 26.04.2009р., тому враховуючи, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях, а відтак у стягненні з відповідача інфляційних втрат, за період з грудня 2008р. по квітень 2009р. суд відмовляє за безпідставністю нарахування, а також з огляду на те, що індекс інфляції за квітень 2009р. буде визначено та опубліковано у травні (після 10 числа) 2009р.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає до задоволення частково, в сумі 56 грн. 91 коп. із врахуванням настання терміну виконання грошового зобовязання (26.04.2009р.) за період з 26.04.2009р. по 13.05.2009р.

Судові витрати, у відповідності з вимогами ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кременецьцукор" вул. 107 Кременецької дивізії, 1, м. Кременець, Тернопільської області, ідент. код 30917397:

- на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1, Хмельницької області, ідент. код НОМЕР_1 38 467 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста шістдесят сім) 80 коп. боргу, 56 (пятдесят шість) грн. 91 коп. - 3% річних, 385 (триста вісімдесят пять) грн. 25 коп. в повернення сплаченого державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "15" 05 2009 року через місцевий господарський суд.

СуддяН.М. Бурда