Decision № 5227380, 27.04.2009, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.09 Справа № 14/133/09

Суддя Хоролець Т.Г.

За позовом Приватного підприємства “ВК і К” (27500 м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Дружби, 17)

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса 72312 АДРЕСА_1; поштова адреса - 72312 АДРЕСА_2)

Про стягнення 109 062, 48 грн. заборгованості

Суддя Хоролець Т.Г.

Представники:

Від позивача Дівін К.Г., довіреність б/н від 15.07.2008

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення 109 062, 48 грн. заборгованості.

07.04.2009 року порушено провадження у справі № 14/133/09, розгляд якої призначено на 27.04.2009 р.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, вимоги суду не виконав.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження ФОП ОСОБА_2 є адреса, що значиться в позовній заяві. Відомості про припинення чи зміну місця реєстрації не надходили. За вказаною адресою відповідачу направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі. Ухвали суду про порушення провадження у справі направлялися на юридичну та поштову адреси відповідача, які вказані в позовній заяві та згідно повідомлень про вручення поштового відправлення зазначені ухвали отримані відповідачем 13 та 15 квітня 2009.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, так як відповідач завчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та міг сповістити суд про причини неприбуття в судове засідання.

У судовому засіданні 27.04.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вимоги позивача ґрунтуються на умовах договору, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, 173,193,230-232 ГК України і викладаються у наступному: заявник просить стягнути суму заборгованості в розмірі 100723,09 грн. основного боргу за надані послуги, 3 907,57 грн. пені та 4 431, 82 грн. втрат від інфляції.

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, в судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, проти позову не заперечив, про дату, час та місце вирішення спору був повідомлений належним чином.

Суд визнав наявних у справі матеріалів достатніми для розгляду справи у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 року між Приватним підприємством “ВК і К” Постачальник (позивач у справі) та Фізичною особоюпідприємця ОСОБА_2 Покупець (відповідач у справі) укладено договір № 1188 на постачання продукції.

Згідно до п.1.1 договору Постачальник продає, а Покупець купує продукцію, яка виготовляється Постачальником.

На виконання договору постачальник у період з 07.04.2008 по 19.11.2008 року поставив Покупцю продукцію власного виробництва на суму 532 711, 54 грн.

Пунктом 2.6 договору (з внесеними змінами 01.06.2008 р. додатковою угодою до договору № 1188 від 01.04.2008 р.) узгоджено, що оплата за поставлену продукцію проводиться з відстрочкою платежу 21 банківський день.

Згідно ст.193 ГК України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В порушення умов договору відповідач здійснив часткову оплату за поставлену продукцію за період 14.04.2008 по 13.01.2009 у розмірі 431 988, 45 грн.

В судовому засіданні позивач надав банківську виписку від 24.04.2009 року про сплату відповідачем ще 10 000 грн. заборгованості за договором.

Позивач пояснив, що часткова оплата відповідачем здійснилася після подання до суду позовної заяви.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд припиняє провадження в частині стягнення 10 000 грн. заборгованості, держане мито стягується з відповідача у звязку з тим, що погашення боргу відбулося після звернення позивач до суду.

Таким чином, стягненню підлягає 90 723, 09 грн. основного боргу.

Згідно п. 5.3 договору за прострочення оплати, вказаної у п. 2.6 договору Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діє на дату порушення строків сплати.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 3 907, 57 грн. за період з 13.01.2009 по 20.03.2009.

Розрахунок пені виконано вірно, вимога про стягнення пені не суперечить положенням ст. 232 ГК України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, судом задовольняється.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Таким чином, вимоги про стягнення 4 431, 82 грн. втрат від інфляції за січень-лютий 2009 року, суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, в судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, проти позову не заперечив, про дату, час та місце вирішення спору був повідомлений належним чином.

Позивачем надано всі докази в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача, в звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що відповідачем 10 000 грн. сплачено після звернення позивача до суду, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44,49,75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (72312 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства “ВК і К” (27500 м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Дружби, 17; ЄДРПОУ 13745730 р/р 26004001821001 у Світловодській філії “Укрінбанку” МФО 323505) 90 723 (девяносто тисяч сімсот двадцять три) грн. 09 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 3 907 (три тисячі девятсот сім) грн. 57 коп. пені, 4 431 (чотири тисячі чотириста тридцять одну) грн. 82 коп. втрат від інфляції, 1 091 (одну тисячу девяносто одну) грн. 00 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. заборгованості припинити.

Суддя Т.Г.Хоролець

Рішення оформлено та підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 30.04.2009 року.