Court ruling № 52254341, 09.10.2015, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09.10.2015

Справа № 910/26419/15

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву ДП "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в м.Києві та Київської області (№35)

до ТОВ "Анвір Груп"

про стягнення 58 910,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анвір Груп" про стягнення заборгованості за договорами відповідального зберігання від 15.07.2013 № Г45 , № Г46 у сумі 58910,00 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

В абз. 1 п. 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

У позовній заяві позивачем заявлено до стягнення суму боргу у розмірі 58910,00 грн., який виник в з"язку з невиконанням двох різних договорів. Зобов"язання по оплаті за кожним з договорів виникали в різні періоди часу, залежно від дати надання послуг. Тобто позивач зобов"язаний надати обгрунтований розрахунок загальної суми, заявленої ним до стягнення, оскільки, заборгованість виникала поетапно в процесі надання послуг позивачем. У позовній заяві не наведено розрахунку ціни позову, та такий розрахунок не додано до позовної заяви. В самій позовній заяві та позовних матеріалах взагалі відсутній будь-який розрахунок суми, що заявлена позивачем до стягнення.

В порушення вимог ст 54 ГПК України позивач не долучив до позовної заяви обгрунтований розрахунок стягуваної суми.

Враховуючи рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою треба розуміти матеріально - правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

У відповідності до чинного законодавства, дозволяється об’єднувати вимоги, які пов’язані між собою підставами виникнення. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 58910,00 гривень - боргу, за надані послуги відповідно до наступних договорів:

- договір відповідального зберігання від 15.07.2013 № Г45;

- договір відповідального зберігання від 15.07.2013 № Г46.

При цьому, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено два окремі договори. При вирішенні спору суд має оцінити всі докази для дослідження обставин, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, окремо по кожному з договорів. Доказами на підтвердження виникнення права вимоги по кожному з цих договорів є різні акти приймання-передачі наданих послуг, підписані окремо по кожному з договорів.

Оскільки, кожний договір, є окремою підставою позову, то предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав. Докази несплати виникли на підставі різних договорів та актів приймання-передачі наданих послуг, - що порушує вимоги ч.1 ст. 58 ГПК України, якою передбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони зв'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами.

Позивач в порушення вимог ст 58 ГПК України об"єднав вимоги не зв"язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Відповідно до ч. 3 пункту 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Таким чином, враховуючи все викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об’єднання позовних вимог, що суперечить вимогам ст. 58 ГПК України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Позивачем у позовній заяві, як відповідача, зазначено: Товариство з обмеженою відповідальністю "Анвір Груп", місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Василя Верховинця, будинок 10. Ідентифікаційний код відповідача позивач взагалі не зазначив у позовній заяві.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (пошук за найменування юридичної особи) № 23100821 станом на 09.10.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Анвір Груп" (відповідач) має ідентифікаційний код 38441936 та місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Василя Верховинця, будинок 10.

Отже, в порушення вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України, в позовній заяві не вказано ідентифікаційного коду суб"єкта господарської діяльності (відповідача), що є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Суд звертає увагу позивача, що в позовній заяві мають бути зазначені повні найменування сторін, в тому числі повні організаційно-правові форми.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя І.В.Усатенко