№ 52246232, 13.10.2015, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Житомир справа № 806/4521/15

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Володарсько-Волинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7541,43 грн.,

встановив:

Володарсько-Волинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у сумі 7541,43 грн. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що відповідачем не сплачено своєчасно до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач заперечення проти позову до суду не надав.

Розляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 183-2 КАС України.

Дослідивши всі матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 було подано до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи за 2012 та 2014 рік, у яких відповідач самостійно визначив до сплати податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за вказаний період.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 162.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно зі пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.95.1. та п.95.2. ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Встановлено, що відповідачем не сплачено у встановлені строки узгоджених сум податкових зобов"язань, у зв"язку із чим податковим органом сформовано податкову вимогу від 25.01.2013 року №5, яка отримана відповідачем.

Правовими положеннями п.59.1. статті 59 Податкового кодексу встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову, доказів оскарження податкової вимоги та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 7541,43 грн. не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.

Керуючись статтями 86, 94, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України в особі Володарсько-Волинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (ЄДРПОУ 39565923) заборгованість у сумі 7541 (сім тисяч п"ятсот сорок одна) грн. 43 (сорок три) коп.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Г. Попова