Court ruling № 522044, 24.01.2007, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

                                                                                                                                                                           К/С  № К-12478/06

                                                                                                                              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                             УХВАЛА

                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2007 р.                                                                                    м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів                       Брайка А.І.

             Ланченко Л.В.

                                  Бившевої Л.І.                          

                                Степашка О.І.              

при секретарі:       Ільченко О.М.

за участю представників

позивача:      Старікова А.В.

відповідача: Ястремського В.П., Скрєбневої І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Маріуполі Донецької області

на рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2005 р.

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2005 р.

у справі № 2/187 а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

до Державної податкової інспекції у місті Маріуполі Донецької області

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

та за зустрічним позовом Державної податкової інспекції у місті Маріуполі Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

про стягнення пені в розмірі 12266377 грн., -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.06.2005 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2005 р., первісний позов задоволено. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 20.04.2005 р. №  0000042230/0 щодо визначення суми податкового зобов’язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 12266377,83 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 грн. та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. У задоволенні зустрічного позову про стягнення на користь Державного бюджету з позивача пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті у розмірі 12266377,83 грн.  відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що прийняття Асоціацією морських арбітрів міста Лондона спору до розгляду, призначення арбітра 05.01.2000 р. та відсутність результатів розгляду цього спору станом на 21.04.2005 р. унеможливлюють нарахування пені за період з 12.01.2000 р. по 16.11.2004 р. Нарахування пені позивачу у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного арбітражним судом 23.03.2006 р. та припиненого 04.01.2005р., є незаконним.

ДПІ у місті Маріуполі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, а зустрічний позов ДПІ у м. Маріуполі задовольнити. Посилається на порушення ст. 129 Конституції України, неправильне застосування ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", порушення ст. 32, ст.33, ч. 2 ст. 34, ст. 35, ст. 43, ст. 104 ГПК України, неправильне застосування ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та порушення приписів преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Представники податкової інспекції в судовому засіданні підтримали вимоги касаційної скарги та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення – без змін.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін,  дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

 Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.  

 Податковою інспекцією проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за первісним позовом за період з 01.07.2003 р. по 31.12.2004 р. в результаті якої складено акт перевірки № 6/23-111/00191158 від 15.04.2005 р., яким зафіксовано порушення позивачем приписів ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) при виконанні контракту № 103991/07 від 01.02.1999 р., укладеного з фірмою "А.Е.К.S." (Туреччина). Прострочення дебіторської заборгованості в іноземній валюті станом на 01.07.2003 року становить 431753,20 доларів США. На підставі ст. 4 вказаного закону донараховано пеню за період з 13.01.2000 р. по 16.11.2004 р.

На підставі акту перевірки податковою інспекцією прийнято  податкове повідомлення-рішення № 0000042230/0 від 20.04.2005 р., яким визначено податкове зобов’язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов’язань та штраф у сумі 12268411,92 грн.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, між "МК "Азовсталь" (продавцем) та іноземним партнером - фірмою "А.Е.К.S." (Туреччина) (покупцем) був укладений контракт №103991/07 від 01.02.1999 р., який виконаний позивачем шляхом відвантаження металовиробів, про що свідчить вантажно-митна декларація № 102686 від 14.10.1999 р.

Погашення заборгованості за відвантажені металовироби відбулося 16.11.2004 р. шляхом зарахування валютної виручки на суму 431753,20 доларів США на валютний рахунок позивача фірмою "Leman Steel Limited" (Британські Віргінські острови), яка діяла на підставі угоди від 01.11.2004 р. про перевід боргу фірми "А.Е.К.S." (Туреччина).

Оскільки отриманий покупцем за контрактом товар не був оплачений у встановлений законом термін, за ініціативою позивача, який діяв на підставі п.9 контракту № 103991/07 від 01.02.1999 р., Асоціацією морських арбітрів міста Лондона 05.01.2000 р., в межах 90 днів з дати поставки товару, тобто до 12.01.2000р., для розгляду спору був призначений арбітр Т.Д.М. Реймент.  Листом від 21.04.2005 р. арбітр Т.Д.М. Реймент підтвердив, що арбітражне провадження не завершене та рішення не прийняте.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2003 р.  у справі № 26/46а між тими ж сторонами, що у даній справі, встановлений вищевказаний факт та зазначено, що прийняття Асоціацією  морських арбітрів міста Лондона справи до розгляду та призначення арбітра відповідно до умов Лондонської асоціації морських арбітрів (L.M.A.A.) (1997 рік) є підставою для зупинення термінів та нарахування пені відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлений Вищим господарським судом України у судовому рішенні вищевказаний факт та виходячи із вимог ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", за якими прийняття позовної заяви Міжнародним судом або арбітражним судом, комерційним арбітражним судом про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів розрахунків, передбачених експортно-імпортними контрактами, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків  про те, що прийняття спору до розгляду 05.01.2000 р. та незавершення його розгляду станом на 21.04.2005 р. унеможливлюють нарахування пені за період з 12.01.2000 р. по 16.11.2004 р.  При цьому, суди правильно зазначили, що нарахування пені стане можливим або неможливим в залежності від результатів розгляду спору.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи податкової інспекції стосовно того, що спір між позивачем та фірмою "А.Е.К.S." (Туреччина) по контракту №103991/07  не перебуває на розгляді в арбітражному суді. У судів попередніх інстанцій були відсутні фактичні підстави для того, щоб не брати до уваги у якості доказу лист арбітра Т.Д.М. Реймента, призначеного Асоціацією морських арбітрів міста Лондона, про перебування такого спору у його провадженні. Доводи ж податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, жодним чином не підтверджених документально.   

Судами також встановлено, що на задоволення вимог кредиторів був введений мораторій арбітражним судом 23.03.2000 р., дія мораторію припинена 04.01.2005 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII  мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованою позицію судів попередніх інстанцій стосовно безпідставності нарахування податковим органом пені за період з 23.03.2000 р. по 16.11.2004 р. у період дії мораторію. При цьому виходить з того, що строк зобов’язання з повернення валютної виручки  настав у позивача до введення в дію мораторію.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо необхідності часткового визнання недійсним податкового повідомлення рішення узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.

       Доводи податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки вони суперечать обставинам справи, вищевикладеній позиції та  вимогам законодавства.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                 У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Маріуполі Донецької області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 24.06.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

головуючий суддя                            Н.Г. Пилипчук

судді                                                 А.І. Брайко

                   Л.В. Ланченко

                   Л.І. Бившева

                   О.І. Степашко