№ 52196374, 07.10.2015, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

07.10.2015 р. № 814/1478/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

до

відділу примусового виконання рішень управління ДВС

ГУЮ у Миколаївській області,

вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001

про

визнання незаконною та скасування

постанови від 30.03.2015 р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Миколаївська міська рада, звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі – Відповідач).

Позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу від 30.03.2015 р. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що невиконання рішення суду, що стало підставою для накладення штрафу, відбулося з поважних причин, оскільки спочатку рішення суду має виконати ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод". Зі свого боку позивач здійснив усі дії, направлені на виконання рішення суду.

Відповідач не надав письмових заперечень проти позову.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача не висловив заперечень проти заявленого клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 15.01.2014 р. ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" зобов’язано передати, а позивача прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Миколаєва протягом 2014 р. будівлю гуртожитку № 5 по вул. Київській, 2 м. Миколаєва.

26.05.2014 р. з примусового виконання зазначеного рішення суду відповідачем відкрито виконавче провадження № 43437848 і надано позивачу строк на добровільне виконання – до 02.06.2014 р.

У зв’язку з невиконанням боржником рішення суду, у наданий державним виконавцем самостійний строк, 30.03.2015 р. відповідачем винесена постанова про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00 грн.

Згідно ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на добровільне виконання рішення суду, позивач зазначив про неможливість виконати рішення без вчинення дій щодо передачі будівлі гуртожитку ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод". Позивач здійснив дії, направлені на добровільне виконання рішення суду. Так, підготовлено акт приймання-передачі будівлі, який перебуває на стадії підписання членами комісії. Отже, невиконання рішення суду сталося не з вини позивача, а через невиконання рішення ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод".

При винесенні оскаржуваної постанови відповідач не пересвідчився в наявності поважних причин невиконання позивачем рішення суду, а також не врахував особливості порядку передачі нерухомого майна. З огляду на викладене вище, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 КАС України).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 94 КАС України (в редакції, що діяла на дату подання позову) не передбачено повернення сплаченого судового збору у разі ухвалення судового рішення на користь сторони – суб’єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про накладення штрафу від 30.03.2015 р. ВП № 43437848.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська