Court ruling № 52194709, 08.10.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/11322/15

К/8007866/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В. Лыпського Д.В.розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання незаконним і часткове скасування наказу, поновлення на службі в органах внутрішніх справ на рівнозначній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

за касаційними скаргами ОСОБА_4 на ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року та від 16 лютого 2015 року,

встановив:

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання незаконним та часткове скасування наказу, поновлення на службі в органах внутрішніх справ на рівнозначній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на це судове рішення залишено без руху з мотивів несплати судового збору в сумі 913,50 грн, а ухвалою від 16 лютого 2015 року - повернуто апелянту, який у встановлений судом строк не усунув недолік апеляційної скарги.

У касаційних скаргах ОСОБА_4 просить скасувати ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року і від 16 лютого 2015 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду. Посилається на порушення судом пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, звільняються від сплати судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

За змістом статті 2 Закону України "Про судовий збір" (тут і далі в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) платниками судового збору є фізичні та юридичні особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" було визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Таким чином, базою для обчислення ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судові рішення в порядку, передбаченому главою 1 розділу IV КАС України, є розмір ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору звільнені позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції не мав підстав зобов'язувати ОСОБА_4 сплачувати судовий збір, оскільки позивачі в такій категорії спорів звільнені від сплати судового збору, тому розмір ставки судового збору для звернення з апеляційною скаргою дорівнює нулю.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-598а15) і в силу положень статті 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

За наведених порушень норм процесуального права ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху та її повернення з підстави несплати судового збору не можна визнати законними і обґрунтованими, що відповідно до вимог частини першої статті 227 КАС України є підставою для скасування оскаржених судових рішень з направленням справи для продовження апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційні скарги ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року та від 16 лютого 2015 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.