Court ruling № 52072664, 29.09.2015, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2086/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

29 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будпак-Постач" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Будпак-Постач" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, Позивач) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будпак-Постач" (далі - ТОВ "Будпак-Постач", Відповідач) про стягнення боргу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

До початку судового засідання представник Позивача подав до суду заяву з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про перенесення розгляду справи на інший день у зв'язку із перебуванням представника Відповідача у відрядженні. Разом з тим, до вказаної заяви не долучено доказів на підтвердження вказаних обставин, а також доказів, що у ТОВ «Буд пак-Постач» є лише один представник, та не має іншої можливості звернутись за правовою допомогою. Враховуючи викладене, колегія суддів відхилила клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи як необґрунтоване.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено судом, за Відповідачем рахується заборгованість по сплаті податків на загальну суму 126591,31 грн., а саме податок на додану вартість в розмірі - 122013,49 грн., податок на прибуток приватних підприємств - 4577,82 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника податку та розрахунком суми позову

Податковим органом на адресу Відповідача також направлялись податкові вимоги №0022191503 від 20.05.2015р. та №65-25 від 05.01.2015р. Однак, самостійно визначена сума податкового зобов'язання Відповідачем не сплачена.

Стаття 95 ПК України передбачає, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підсумовуючи все наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови суду першої інстанції, яку слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що на момент розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій сума податкового боргу ТОВ «Будпак-Постач» погашена самостійно.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає, що доводи, викладені Відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будпак-Постач" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.